Назва фільму «Ізоляція» походить від заводу ізоляційних матеріалів у Донецьку, який припинив існування після розпаду СРСР. На початку 2000-х там створили центр сучасного мистецтва, а у 2014-му центр зруйнували проросійські колаборанти. Згодом підвали зруйнованого артцентру перетворилися на камери тортур. Про це розповідають ті, кому вдалося вийти з того пекла живим.
Автори фільму подають ретроспективу перетворень заводського комплексу: завдяки архівним кадрам передають атмосферу Донецька радянської епохи; показують, яким був артцентр «Ізоляція»; а з інтерв’ю колишніх в’язнів дізнаємося про найстрашніший період, який для декого перетворився на роки перебування в катівні.
Письменник Станіслав Асєєв розповів про два роки перебування у катівні у своїй книзі. У документальній стрічці є його свідчення та свідчення інших в’язнів «Ізоляції», які глядачі почують у фільмі. Автори фільму переконані, що військові злочинці повинні постати перед міжнародним трибуналом, адже те, що відбувалося і відбувається в Україні, може статися будь-де.
Вкотре росіяни атакували Запоріжжя. В одному з районів міста сталася пожежа. Пошкоджено автостоянку, підприємство, транспортну зупинку та прилеглі житлові будинки.
Центр Херсона сьогодні — це тиша, що переривається дзижчанням дронів та вибухів. Понівечені фасади, розбиті вітрини та колись людяні площі, що перетворилися на пустку. Проте за цими декораціями війни ховається неймовірна впертість херсонців. Це історія про життя, яке триває попри все.
Батько 11-річного Максима, який загинув внаслідок російського ракетного обстрілу, показав Радіо Свобода кімнату, де син перебував під час удару. Ігор каже, у квартирі було четверо людей: він з дружиною та двоє синів. Удар відбувся за кілька секунд після оголошення тривоги. Максим – один із чотирьох загиблих в ніч на 16 квітня у Києві.
Уродженець Середино-Будської громади на псевдо “Вудмен” рік воює на Сумському напрямку. Нині він командир взводу піхотинців. Місяць тому, разом з побратимами взяв у полон шістьох російських військових, які намагалися штурмувати позиції 71-ї аеромобільної бригади ДШВ.
«Всі красиві зберігають оптимізм» - це фільм про Павла Петренченка - громадського активіста, військовослужбовця, Героя України, який загинув, захищаючи нас з вами. Це історія людини, яка жила для інших, чесно і з принципами. Від Майдану і громадського активізму - до фронту, де він вкотре взяв на себе відповідальність за боротьбу. Фільм зібраний з інтерв’ю, архівних фото та відео його рідних, близьких і друзів. Це відео - про характер, про середовище, про вплив Павла на всіх нас і про постійний вибір. Про те, як формується людина, яка в критичний момент ніколи не відступає. Фільм присвячений пам’яті Павла Петренченка до другої річниці його загибелі.
Життя у Добропіллі практично зупинилося. Колись тилове місто на Донеччині сьогодні перетворюється на зону суцільних руйнувань та полювання ворожих дронів. Для російської армії — це один із ключових напрямків, що веде до Краматорської агломерації. Випалюючи інфраструктуру, ворог намагається пробити лінію оборони та відкрити собі шлях для подальшого наступу на Донбасі. Команда Ukrainian Witness пройшла розбитими вулицями, де майже не залишилося людей. Відкриті навстіж квартири, покинуті тварини та свіжі могили прямо у дворах багатоповерхівок — так зараз виглядає Добропілля. Попри відсутність світла, газу та російський терор, у місті залишаються цивільні, які, ховаючись від постійних обстрілів, навчилися існувати у цих нелюдських умовах.
Військовослужбовець Національної гвардії України з позивним «Ізмаїл» провів у російському полоні майже три роки. Туди він потрапив у квітні 2022 року під час оборони Маріуполя. За цей час він змінив чотири місця ув'язнення, втратив 30 кілограмів ваги та зазнав систематичних знущань. Після повернення додому захисник вирішив продовжити службу.
Росія перетворює Крим на кузню кадрів для війни. Російська влада звітує про «БПЛА-бум» на півострові. За словами Сергія Аксьонова, в регіоні впроваджено повний цикл підготовки пілотів дронів: від відбору у кримських школах до взяття на облік у резерві армії РФ. Нібито в Росії ніде більше такого немає. У Криму масово навчають навіть найменших школярів азам пілотування, а найбільш здібних спрямовують до професійних БПЛА-шкіл. У ГУР МО України переконані, що таким чином Кремль переслідує три цілі: ідеологічну – промивання мізків молоді; мілітарну – остаточне перетворення Криму на воєнний плацдарм для агресії проти України; економічну – спробу заснувати в Криму ВПК, який би зменшив дотаційність регіону. Наразі в Криму виготовляють дрони, які застосовує армія РФ під час вторгнення в Україну – це «Сюрприз-Про» і «Сарич-2». Що це за безпілотники і наскільки вони небезпечні на ЛБЗ? Чи можливо в Криму заснувати повноцінний ВПК? І чи несе загрозу материковій Україні «БПЛА-бум» на півострові?
Нерозірвані артилерійські снаряди, міни-пелюстки і міни-"пряники", якими російські військові дистанційно мінують вулиці міста, боєприпаси, замасковані під листя та гілля дерев, залишки дронів — усі ці вибухонебезпечні предмети можна знайти на вулицях Херсона. Як розпізнати небезпечні знахідки, що робити у таких ситуаціях і куди звертатися, дізнавалась наша кореспондентка Оксана Хлєбус.
Коли насправді стався крах Радянського Союзу – у серпні 1991-го чи значно раніше? І чи справді путч став лише формальним сигналом того, що сталося руйнування економіки СРСР? Дивіться четвертий епізод документального циклу, який показує прихований механізм розпаду СРСР, на каналі У пошуках істини.
Експерти називають радянську економіку «Бермудським трикутником» із трьома вершинами – нафта, зерно й танки. Саме ця модель десятиліттями створювала ілюзію сили й водночас запускала процеси розпаду. Чому навіть величезні доходи від нафти не врятували систему? І як військова машина з’їдала економічне майбутнє країни? Усе покаже документальний фільм Колапс. Як українці зруйнували імперію зла.
У цьому епізоді очевидці та учасники подій пояснюють, як дефіцит, інфляція і бюджетний колапс стали щоденною реальністю для мільйонів українців. Як гроші втрачали цінність буквально за дні? І чому серпень 1991-го став точкою неповернення? Дивіться онлайн документальний серіал Колапс. Як українці зруйнували імперію зла на каналі У пошуках істини, який варто переглянути кожному, хто досі ностальгує за СРСР.
Повномасштабна війна стала не лише військовим, а й глибоким соціальним випробуванням. Як змінилася українська ідентичність, рівень довіри, ставлення до держави і майбутнього? І який «портрет українця» сьогодні — після років великої війни?
Суми пережили чергову нічну російську атаку. Зафіксовано 10 влучань по місту. Пошкоджено 12 багатоповерхівок та 14 приватних будинків, вибиті понад 1000 вікон та балконних рам, понівечені 30 автівок. Окрім будинків пошкоджені корпуси трьох навчальних закладів, гуртожиток та легкоатлетичний манеж. Також під удар БПЛА потрапила лікарня. Загалом, 15 постраждалих, серед них троє дітей - це дівчатка 13, 15 і 17 років.
Назва фільму «Ізоляція» походить від заводу ізоляційних матеріалів у Донецьку, який припинив існування після розпаду СРСР. На початку 2000-х там створили центр сучасного мистецтва, а у 2014-му центр зруйнували проросійські колаборанти. Згодом підвали зруйнованого артцентру перетворилися на камери тортур. Про це розповідають ті, кому вдалося вийти з того пекла живим.
Автори фільму подають ретроспективу перетворень заводського комплексу: завдяки архівним кадрам передають атмосферу Донецька радянської епохи; показують, яким був артцентр «Ізоляція»; а з інтерв’ю колишніх в’язнів дізнаємося про найстрашніший період, який для декого перетворився на роки перебування в катівні.
Письменник Станіслав Асєєв розповів про два роки перебування у катівні у своїй книзі. У документальній стрічці є його свідчення та свідчення інших в’язнів «Ізоляції», які глядачі почують у фільмі. Автори фільму переконані, що військові злочинці повинні постати перед міжнародним трибуналом, адже те, що відбувалося і відбувається в Україні, може статися будь-де.
Вкотре росіяни атакували Запоріжжя. В одному з районів міста сталася пожежа. Пошкоджено автостоянку, підприємство, транспортну зупинку та прилеглі житлові будинки.
Чергова масова російська атака. Під ударом Київ, Одеса, Дніпро, Харків:
- за наслідками нічних обстрілів в Одесі підтверджено загибель 9 людей, ще 23 людини постраждали
- у п’яти районах Києва вбито 4 людини (два чоловіки, жінка та 12-річна дитина), ще 60 було поранено
- на Дніпропетровщині загинули троє людей, ще 35 отримали поранення, серед яких троє дітей
Центр Херсона сьогодні — це тиша, що переривається дзижчанням дронів та вибухів. Понівечені фасади, розбиті вітрини та колись людяні площі, що перетворилися на пустку. Проте за цими декораціями війни ховається неймовірна впертість херсонців. Це історія про життя, яке триває попри все.
Батько 11-річного Максима, який загинув внаслідок російського ракетного обстрілу, показав Радіо Свобода кімнату, де син перебував під час удару. Ігор каже, у квартирі було четверо людей: він з дружиною та двоє синів. Удар відбувся за кілька секунд після оголошення тривоги. Максим – один із чотирьох загиблих в ніч на 16 квітня у Києві.
Станом на зараз загиблих вже 5.
Уродженець Середино-Будської громади на псевдо “Вудмен” рік воює на Сумському напрямку. Нині він командир взводу піхотинців. Місяць тому, разом з побратимами взяв у полон шістьох російських військових, які намагалися штурмувати позиції 71-ї аеромобільної бригади ДШВ.
«Всі красиві зберігають оптимізм» - це фільм про Павла Петренченка - громадського активіста, військовослужбовця, Героя України, який загинув, захищаючи нас з вами. Це історія людини, яка жила для інших, чесно і з принципами. Від Майдану і громадського активізму - до фронту, де він вкотре взяв на себе відповідальність за боротьбу. Фільм зібраний з інтерв’ю, архівних фото та відео його рідних, близьких і друзів. Це відео - про характер, про середовище, про вплив Павла на всіх нас і про постійний вибір. Про те, як формується людина, яка в критичний момент ніколи не відступає. Фільм присвячений пам’яті Павла Петренченка до другої річниці його загибелі.
Життя у Добропіллі практично зупинилося. Колись тилове місто на Донеччині сьогодні перетворюється на зону суцільних руйнувань та полювання ворожих дронів. Для російської армії — це один із ключових напрямків, що веде до Краматорської агломерації. Випалюючи інфраструктуру, ворог намагається пробити лінію оборони та відкрити собі шлях для подальшого наступу на Донбасі. Команда Ukrainian Witness пройшла розбитими вулицями, де майже не залишилося людей. Відкриті навстіж квартири, покинуті тварини та свіжі могили прямо у дворах багатоповерхівок — так зараз виглядає Добропілля. Попри відсутність світла, газу та російський терор, у місті залишаються цивільні, які, ховаючись від постійних обстрілів, навчилися існувати у цих нелюдських умовах.
Військовослужбовець Національної гвардії України з позивним «Ізмаїл» провів у російському полоні майже три роки. Туди він потрапив у квітні 2022 року під час оборони Маріуполя. За цей час він змінив чотири місця ув'язнення, втратив 30 кілограмів ваги та зазнав систематичних знущань. Після повернення додому захисник вирішив продовжити службу.
Росія перетворює Крим на кузню кадрів для війни. Російська влада звітує про «БПЛА-бум» на півострові. За словами Сергія Аксьонова, в регіоні впроваджено повний цикл підготовки пілотів дронів: від відбору у кримських школах до взяття на облік у резерві армії РФ. Нібито в Росії ніде більше такого немає. У Криму масово навчають навіть найменших школярів азам пілотування, а найбільш здібних спрямовують до професійних БПЛА-шкіл. У ГУР МО України переконані, що таким чином Кремль переслідує три цілі: ідеологічну – промивання мізків молоді; мілітарну – остаточне перетворення Криму на воєнний плацдарм для агресії проти України; економічну – спробу заснувати в Криму ВПК, який би зменшив дотаційність регіону. Наразі в Криму виготовляють дрони, які застосовує армія РФ під час вторгнення в Україну – це «Сюрприз-Про» і «Сарич-2». Що це за безпілотники і наскільки вони небезпечні на ЛБЗ? Чи можливо в Криму заснувати повноцінний ВПК? І чи несе загрозу материковій Україні «БПЛА-бум» на півострові?
Нерозірвані артилерійські снаряди, міни-пелюстки і міни-"пряники", якими російські військові дистанційно мінують вулиці міста, боєприпаси, замасковані під листя та гілля дерев, залишки дронів — усі ці вибухонебезпечні предмети можна знайти на вулицях Херсона. Як розпізнати небезпечні знахідки, що робити у таких ситуаціях і куди звертатися, дізнавалась наша кореспондентка Оксана Хлєбус.
Село Гусарівка Балаклійського району Харківщини. Про перебіг однієї з наймасштабніших битв 93-ї бригади.
Коли насправді стався крах Радянського Союзу – у серпні 1991-го чи значно раніше? І чи справді путч став лише формальним сигналом того, що сталося руйнування економіки СРСР? Дивіться четвертий епізод документального циклу, який показує прихований механізм розпаду СРСР, на каналі У пошуках істини.
Експерти називають радянську економіку «Бермудським трикутником» із трьома вершинами – нафта, зерно й танки. Саме ця модель десятиліттями створювала ілюзію сили й водночас запускала процеси розпаду. Чому навіть величезні доходи від нафти не врятували систему? І як військова машина з’їдала економічне майбутнє країни? Усе покаже документальний фільм Колапс. Як українці зруйнували імперію зла.
У цьому епізоді очевидці та учасники подій пояснюють, як дефіцит, інфляція і бюджетний колапс стали щоденною реальністю для мільйонів українців. Як гроші втрачали цінність буквально за дні? І чому серпень 1991-го став точкою неповернення? Дивіться онлайн документальний серіал Колапс. Як українці зруйнували імперію зла на каналі У пошуках істини, який варто переглянути кожному, хто досі ностальгує за СРСР.
Повномасштабна війна стала не лише військовим, а й глибоким соціальним випробуванням. Як змінилася українська ідентичність, рівень довіри, ставлення до держави і майбутнього? І який «портрет українця» сьогодні — після років великої війни?
Суми пережили чергову нічну російську атаку. Зафіксовано 10 влучань по місту. Пошкоджено 12 багатоповерхівок та 14 приватних будинків, вибиті понад 1000 вікон та балконних рам, понівечені 30 автівок. Окрім будинків пошкоджені корпуси трьох навчальних закладів, гуртожиток та легкоатлетичний манеж. Також під удар БПЛА потрапила лікарня. Загалом, 15 постраждалих, серед них троє дітей - це дівчатка 13, 15 і 17 років.
росія має проблеми з набором контрактників, тому все активніше вербує іноземців для війни проти України.