Вночі 28 березня російська армія атакувала Одесу 60-ма безпілотниками. Один з дронів влучив у пологовий будинок. На момент атаки в медичному закладі перебували загалом 80 людей, з яких 22 — новонароджені діти.
Всі перебували в укритті, тож обійшлося без травмувань. Про те, як породілля пережили атаку, як лікарі допомагали пацієнткам та що побачив персонал пологового коли вийшов з укриття — дивіться у сюжеті.
Звідки ти родом? Твоє минуле раптом перестає бути чорно-білим. Це не чужа історія — це коріння, яке досі тримає тебе, це життя, яке тече в тобі. Відео, що об’єднало 35 архівних фотографій святкування Великодня в Україні — від кінця ХІХ століття до 1970-х років на Київщині, Львівщині, Сумщині, Прикарпатті, Полтавщині, Закарпатті, Херсонщині, Тернопільщині та Волині.
Великдень в українські традиції — це не просто привід з'їсти солодку паску за святковим столом та постукатись крашанками й писанками. Це унікальне по глибині свято, яке поєднує дохристиянські традиції, християнські сенси й відрізняється у кожному регіоні України. І, звичайно, це свято не на один день, а цілий тиждень, сповнений ритуалів та легенд, які бували як похмурі, так і веселі та легковажні.
У цьому випуску ведуча Валерія Павленко разом з Дар'єю Анцибор, Даркою Гірною та Ярославою Кравченко занурюються у світ традиційного українського Великодня з його обрядами та фольклором, про який більшість українців зараз і не здогадуються.
Чому великодній святковий стіл сповнений магічними підтекстами? Як насправді виглядала паска у давнину та чому навколо неї сформувалось стільки міфів? Як радянська система намагалась знищити великодні традиції та як їх вдалось зберегти? Яке відношення обливання водою та традиційний український дейтинг мають до Великодня? Дивіться у відео!
Одещина: масована атака — є загиблі
Внаслідок ворожої атаки пошкоджено об’єкти житлової, цивільної, промислової, енергетичної та транспортної інфраструктури.
У приватному секторі після влучання БпЛА загорівся житловий будинок — під час гасіння рятувальники виявили тіла двох загиблих. Ще одну людину госпіталізовано.
Також горів дах гуртожитку, зафіксовано влучання у багатоповерхівку, пошкоджено транспорт і виникли численні пожежі в різних районах.
Роботи ускладнювали повторні сигнали повітряної тривоги, однак усі загоряння ліквідовано.
На місцях влучань працювали психологи ДСНС, надаючи допомогу мешканцям.
До ліквідації наслідків від ДСНС залучались 134 рятувальники та 28 одиниць техніки, від Асоціації добровільних пожежних України - 2 одиниці техніки та 6 людей.
У цьому спільному подкасті Resurgam та Мілітарного разом із запрошеною експерткою Тетяною Трощинською, журналісткою та медіаменеджеркою, директоркою департаменту стратегічного аналізу та розвитку соціально впливового контенту «Суспільного мовлення», лауреаткою премії імені Георгія Ґонґадзе, говоримо про когнітивну війну — як вона працює, як впливає на українське суспільство і чому це один із ключових фронтів сучасної війни, який лише нещодавно визнали в стратегії НАТО як один із вимірів на рівні: суходолу, моря, повітря, космосу, кібербезпеки. Обговорюємо, як формуються наративи, чому інформаційний вакуум є небезпечним, як Кремль використовує емоції та довіру, і яку роль у цьому відіграють держава, медіа та суспільство. У випуску:
— що таке когнітивна війна і чому про неї досі мало говорять
— як змінювалися наративи України з 2022 року
— когнітивний вакуум і його наслідки після контрнаступу
— як росія вибудовує інформаційний вплив в Україні та світі
— чому важливо проговорювати складні рішення
— як працюють фейки та емоційні тригери
— різниця між демократією та авторитаризмом через емоції
— як навчитися жити в умовах невизначеності
— чому Україна має не лише захищатися, а й діяти в інформаційному полі
«Ми перестали бути об’єктами чужих впливів і стали авторами власної історії». У новому епізоді «Планети людей» ми шукаємо відповіді на питання, яке кожен із нас ставив собі бодай раз за останні роки: як ми всі досі не збожеволіли? Наш гість — Роман Кечур, відомий український психоаналітик, людина, яка допомагає оприявнити приховані механізми нашої стійкості. Це розмова про дорослішання нації через біль. Про те, чому українці — це не «бідні й нещасні» жертви обставин, а суб’єктний народ, який нарешті відвоював своє право бути почутим у світі. Ми говоримо про колективну травму, про «своїх» і «чужих», про те, як не розчинитися в ненависті та де шукати ресурс, коли здається, що сил більше немає. Роман Кечур пояснює, чому солідарність — це не просто слово, а наш головний інструмент виживання, і чому любов до свого міста, своєї професії та своєї родини сьогодні є політичним актом, який робить нас непереможними.
Червоне яєчко або потрощені писанки, спалені опудала священників та перевернуті комсомольцями кошики. Як всупереч заборонам і переслідуванням відзначали Великдень в часи СССР українці.
Оператори Сил Спеціальних Операцій в «ДПД подкасті»! Нарешті!
Бійці, які завжди залишаються інкогніто! Без імен, без облич, але з реальними досвідом та історіями. Про більшість операцій ССО ніхто ніколи не почує, але об’єм роботи який виконують бійці колосальний. Сьогодні у відео ви почуєте: бійці ССО були на курщині ще за 2 місяця до основної операції, розбір відео з полоненими та про що з ними говорять, потомки гуцульських партизанів в ССО, емоції та хвилювання під час заходу в тил ворога, тепловий удар у всієї групи в тилу у ворога, що доводиться проходити хлопцям під час славнозвісного Q-курсу, люту історію про синичок-людожерів та багато іншого.
В березні 2022 року під час окупації Київщини, у селі Лук’янівка, Броварського району, російська армія дотла спалила історичний Храм Вознесіння Господнього. Дерев’яна церква була побудована ще у 1758 році. Після танкового обстрілу від неї залишився лише фундамент.
Через 4 роки після звільнення віряни села зібралися біля храму у Великдень, аби освятити святкові кошики. На руїнах церкви люди з кошиками моляться і сподіваються, що настане той день, коли святиню відновлять.
Протоієрей Павло Лисенко з 2022 року став священнослужителем цього храму, коли громада перейшла у Православну Церкву України. Відтоді разом із громадою працюють над узгодженням документів по відновленню храму. За 4 роки вдалося не багато, утім, сподівається, що храм таки відновлять якнайшвидше. Цього потребує і громада, яка місяць пробула в російській окупації.
В прикордонному селі на Чернігівщині, за шість кілометрів від кордону з Білоруссю, напередодні Великодня люди відкладають щоденні справи й виходять до дороги. Вони вже знають: цією трасою їхатимуть автобуси з українцями, яких повертають із російського полону.
Ця традиція з’явилася наприкінці 2024 року, коли місцеві вперше помітили колону транспорту зі звільненими. Відтоді щоразу під час обмінів уздовж дороги збираються жителі Нових Яриловичів — спочатку поодинці, тепер уже десятками. З прапорами й надією побачити знайомі обличчя.
До села приїжджають і мешканці сусідніх громад. Юрій із Добрянки каже: стоятимуть тут до звільнення останнього полоненого. А коли всі повернуться — обіцяють велике святкування, яке «аж трасу перекриватиме».
ТСН ПЛЮС: Операція "Крейсер Москва" — одна з найбільш знакових і стратегічних військових операцій, яка змінила хід війни. Як українські сили завдали нищівного удару по найбільшому російському крейсеру, який став символом російської військової сили в Чорному морі? У відео розглянемо технічні аспекти операції, роль розвідки, високоточних ракет і великий вплив на мораль окупантів. Операція виявилася успішною, надаючи Україні стратегічну перевагу та ставши важливою віхою в протистоянні з Росією.
Чи є Бог на війні? Чому він не зупиняє зло? І чи справді на фронті немає атеїстів? Про віру під обстрілами, смерть побратимів, порятунок життя і моменти, коли залишається тільки молитва. Олександр Вовкотеча, начальник служби військового капеланства ЗСУ.
Пʼятеро загиблих та 27 поранених у Дніпрі після російського удару. Переважко це ті, хто проїжджав та проходив неподалік місця влучання, а також відвідувачі АЗС, розташованої у 200 метрах від епіцентру атаки.
У цьому відео спілкуємося з Тарасом Остапчуком, CEO компанії Ratel Robotics. Обговорюємо зміну філософії застосування НРК, перехід на гусеничні платформи та інтеграцію систем активного захисту.
• Нова лінійка: чому Ratel S втрачає актуальність та що пропонує гусенична платформа «Nurse»?
• Активний захист: як сіткомети та нейромережі захищатимуть роботів від FPV-дронів?
• Інтелектуальні системи: розробка ШІ-автопілота та функції Follow Me («йди за мною») для підтримки піхоти.
• Логістика та евакуація: досвід використання відеодомофонів для зв'язку з пораненими та реальна вантажопідйомність платформ.
• Екосистема: запуск власної лінійки БПЛА та створення мобільних майстерень для обслуговування НРК поблизу лінії фронту.
• Локалізація та бюрократія: проблеми з кодифікацією застарілих комплектацій та закупівлі через питання ПДВ.
Внаслідок атаки російськими безпілотниками у Черкасах загинув восьмирічний хлопчик. Повідомив Суспільному міський голова Анатолій Бондаренко. Ще дев’ятеро людей доправлено до лікарні, серед них – дитина. П’ятеро місцевих жителів отримали допомогу на місці. Загалом унаслідок падіння дрона пошкоджено щонайменше чотири багатоповерхівки. Обстеження території триває.
Вночі 28 березня російська армія атакувала Одесу 60-ма безпілотниками. Один з дронів влучив у пологовий будинок. На момент атаки в медичному закладі перебували загалом 80 людей, з яких 22 — новонароджені діти.
Всі перебували в укритті, тож обійшлося без травмувань. Про те, як породілля пережили атаку, як лікарі допомагали пацієнткам та що побачив персонал пологового коли вийшов з укриття — дивіться у сюжеті.
Суми знов під атакою російських БПЛА. Два влучання в житлові будинки. Постраждали 17 людей. Більшість - це люди похилого віку.
Звідки ти родом? Твоє минуле раптом перестає бути чорно-білим. Це не чужа історія — це коріння, яке досі тримає тебе, це життя, яке тече в тобі. Відео, що об’єднало 35 архівних фотографій святкування Великодня в Україні — від кінця ХІХ століття до 1970-х років на Київщині, Львівщині, Сумщині, Прикарпатті, Полтавщині, Закарпатті, Херсонщині, Тернопільщині та Волині.
Великдень в українські традиції — це не просто привід з'їсти солодку паску за святковим столом та постукатись крашанками й писанками. Це унікальне по глибині свято, яке поєднує дохристиянські традиції, християнські сенси й відрізняється у кожному регіоні України. І, звичайно, це свято не на один день, а цілий тиждень, сповнений ритуалів та легенд, які бували як похмурі, так і веселі та легковажні.
У цьому випуску ведуча Валерія Павленко разом з Дар'єю Анцибор, Даркою Гірною та Ярославою Кравченко занурюються у світ традиційного українського Великодня з його обрядами та фольклором, про який більшість українців зараз і не здогадуються.
Чому великодній святковий стіл сповнений магічними підтекстами? Як насправді виглядала паска у давнину та чому навколо неї сформувалось стільки міфів? Як радянська система намагалась знищити великодні традиції та як їх вдалось зберегти? Яке відношення обливання водою та традиційний український дейтинг мають до Великодня? Дивіться у відео!
Одещина: масована атака — є загиблі
Внаслідок ворожої атаки пошкоджено об’єкти житлової, цивільної, промислової, енергетичної та транспортної інфраструктури.
У приватному секторі після влучання БпЛА загорівся житловий будинок — під час гасіння рятувальники виявили тіла двох загиблих. Ще одну людину госпіталізовано.
Також горів дах гуртожитку, зафіксовано влучання у багатоповерхівку, пошкоджено транспорт і виникли численні пожежі в різних районах.
Роботи ускладнювали повторні сигнали повітряної тривоги, однак усі загоряння ліквідовано.
На місцях влучань працювали психологи ДСНС, надаючи допомогу мешканцям.
До ліквідації наслідків від ДСНС залучались 134 рятувальники та 28 одиниць техніки, від Асоціації добровільних пожежних України - 2 одиниці техніки та 6 людей.
У цьому спільному подкасті Resurgam та Мілітарного разом із запрошеною експерткою Тетяною Трощинською, журналісткою та медіаменеджеркою, директоркою департаменту стратегічного аналізу та розвитку соціально впливового контенту «Суспільного мовлення», лауреаткою премії імені Георгія Ґонґадзе, говоримо про когнітивну війну — як вона працює, як впливає на українське суспільство і чому це один із ключових фронтів сучасної війни, який лише нещодавно визнали в стратегії НАТО як один із вимірів на рівні: суходолу, моря, повітря, космосу, кібербезпеки. Обговорюємо, як формуються наративи, чому інформаційний вакуум є небезпечним, як Кремль використовує емоції та довіру, і яку роль у цьому відіграють держава, медіа та суспільство. У випуску:
— що таке когнітивна війна і чому про неї досі мало говорять
— як змінювалися наративи України з 2022 року
— когнітивний вакуум і його наслідки після контрнаступу
— як росія вибудовує інформаційний вплив в Україні та світі
— чому важливо проговорювати складні рішення
— як працюють фейки та емоційні тригери
— різниця між демократією та авторитаризмом через емоції
— як навчитися жити в умовах невизначеності
— чому Україна має не лише захищатися, а й діяти в інформаційному полі
«Ми перестали бути об’єктами чужих впливів і стали авторами власної історії». У новому епізоді «Планети людей» ми шукаємо відповіді на питання, яке кожен із нас ставив собі бодай раз за останні роки: як ми всі досі не збожеволіли? Наш гість — Роман Кечур, відомий український психоаналітик, людина, яка допомагає оприявнити приховані механізми нашої стійкості. Це розмова про дорослішання нації через біль. Про те, чому українці — це не «бідні й нещасні» жертви обставин, а суб’єктний народ, який нарешті відвоював своє право бути почутим у світі. Ми говоримо про колективну травму, про «своїх» і «чужих», про те, як не розчинитися в ненависті та де шукати ресурс, коли здається, що сил більше немає. Роман Кечур пояснює, чому солідарність — це не просто слово, а наш головний інструмент виживання, і чому любов до свого міста, своєї професії та своєї родини сьогодні є політичним актом, який робить нас непереможними.
Червоне яєчко або потрощені писанки, спалені опудала священників та перевернуті комсомольцями кошики. Як всупереч заборонам і переслідуванням відзначали Великдень в часи СССР українці.
Зелений Гай Битицького старостату. Великдень під дронами.
Оператори Сил Спеціальних Операцій в «ДПД подкасті»! Нарешті!
Бійці, які завжди залишаються інкогніто! Без імен, без облич, але з реальними досвідом та історіями. Про більшість операцій ССО ніхто ніколи не почує, але об’єм роботи який виконують бійці колосальний. Сьогодні у відео ви почуєте: бійці ССО були на курщині ще за 2 місяця до основної операції, розбір відео з полоненими та про що з ними говорять, потомки гуцульських партизанів в ССО, емоції та хвилювання під час заходу в тил ворога, тепловий удар у всієї групи в тилу у ворога, що доводиться проходити хлопцям під час славнозвісного Q-курсу, люту історію про синичок-людожерів та багато іншого.
В березні 2022 року під час окупації Київщини, у селі Лук’янівка, Броварського району, російська армія дотла спалила історичний Храм Вознесіння Господнього. Дерев’яна церква була побудована ще у 1758 році. Після танкового обстрілу від неї залишився лише фундамент.
Через 4 роки після звільнення віряни села зібралися біля храму у Великдень, аби освятити святкові кошики. На руїнах церкви люди з кошиками моляться і сподіваються, що настане той день, коли святиню відновлять.
Протоієрей Павло Лисенко з 2022 року став священнослужителем цього храму, коли громада перейшла у Православну Церкву України. Відтоді разом із громадою працюють над узгодженням документів по відновленню храму. За 4 роки вдалося не багато, утім, сподівається, що храм таки відновлять якнайшвидше. Цього потребує і громада, яка місяць пробула в російській окупації.
В прикордонному селі на Чернігівщині, за шість кілометрів від кордону з Білоруссю, напередодні Великодня люди відкладають щоденні справи й виходять до дороги. Вони вже знають: цією трасою їхатимуть автобуси з українцями, яких повертають із російського полону.
Ця традиція з’явилася наприкінці 2024 року, коли місцеві вперше помітили колону транспорту зі звільненими. Відтоді щоразу під час обмінів уздовж дороги збираються жителі Нових Яриловичів — спочатку поодинці, тепер уже десятками. З прапорами й надією побачити знайомі обличчя.
До села приїжджають і мешканці сусідніх громад. Юрій із Добрянки каже: стоятимуть тут до звільнення останнього полоненого. А коли всі повернуться — обіцяють велике святкування, яке «аж трасу перекриватиме».
ТСН ПЛЮС: Операція "Крейсер Москва" — одна з найбільш знакових і стратегічних військових операцій, яка змінила хід війни. Як українські сили завдали нищівного удару по найбільшому російському крейсеру, який став символом російської військової сили в Чорному морі? У відео розглянемо технічні аспекти операції, роль розвідки, високоточних ракет і великий вплив на мораль окупантів. Операція виявилася успішною, надаючи Україні стратегічну перевагу та ставши важливою віхою в протистоянні з Росією.
Чи є Бог на війні? Чому він не зупиняє зло? І чи справді на фронті немає атеїстів? Про віру під обстрілами, смерть побратимів, порятунок життя і моменти, коли залишається тільки молитва. Олександр Вовкотеча, начальник служби військового капеланства ЗСУ.
Пʼятеро загиблих та 27 поранених у Дніпрі після російського удару. Переважко це ті, хто проїжджав та проходив неподалік місця влучання, а також відвідувачі АЗС, розташованої у 200 метрах від епіцентру атаки.
Історії про довгі бойові виходи піхотинців на "нуль" зараз не рідкість. Медіа повідомляють про бійців, котрі повертаються на відновлення після трьох, чотирьох чи навіть шести місяців безперервного перебування на передку. 37-річний Олексій – боєць 3 гірсько-штурмового батальйону 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади пробув на "нулі" майже цілий рік – 343 дні. Це один із найтриваліших бойових виходів у ЗСУ.
У цьому відео спілкуємося з Тарасом Остапчуком, CEO компанії Ratel Robotics. Обговорюємо зміну філософії застосування НРК, перехід на гусеничні платформи та інтеграцію систем активного захисту.
• Нова лінійка: чому Ratel S втрачає актуальність та що пропонує гусенична платформа «Nurse»?
• Активний захист: як сіткомети та нейромережі захищатимуть роботів від FPV-дронів?
• Інтелектуальні системи: розробка ШІ-автопілота та функції Follow Me («йди за мною») для підтримки піхоти.
• Логістика та евакуація: досвід використання відеодомофонів для зв'язку з пораненими та реальна вантажопідйомність платформ.
• Екосистема: запуск власної лінійки БПЛА та створення мобільних майстерень для обслуговування НРК поблизу лінії фронту.
• Локалізація та бюрократія: проблеми з кодифікацією застарілих комплектацій та закупівлі через питання ПДВ.
Внаслідок атаки російськими безпілотниками у Черкасах загинув восьмирічний хлопчик. Повідомив Суспільному міський голова Анатолій Бондаренко. Ще дев’ятеро людей доправлено до лікарні, серед них – дитина. П’ятеро місцевих жителів отримали допомогу на місці. Загалом унаслідок падіння дрона пошкоджено щонайменше чотири багатоповерхівки. Обстеження території триває.