Спускають собак, забороняють сидіти та спати, б’ють і ґвалтують - рідні полонених українців на зустрічах y Вашингтоні розповіли про знущання росіян над полоненими. Вони просили у США допомоги Україні у війні та звільненні заручників, а також покарання та санкцій не лише щодо російських посадовців, а й до працівників тюрем, які щоденно морально і фізично знущаються над полоненими як військовими, так і цивільними.
Він воює на одному із найважчих напрямків – Бахмутському. Ми не показуємо його обличчя, адже він – командир роти розвідки спеціального призначення бригади "Рубіж". Має позивний Коломбо – за аналгією із головним героєм американського детективного серіалу про лейтенанта поліції. Отримав його ще під час роботи в міліції, де був оперуповноваженим сектору карного розшуку. Свій шлях на війні розпочав 2014-го. Велике інтерв’ю за посиланням.
Максим “Кондор” — командир 1-го стрілецького батальйону 59 ОМПБр імені Якова Гандзюка. Він на фронті з 2014 року. Ми поспілкувались із “Кондором” про ситуацію на авдіївському напрямку після втрати Авдіївки, і ось що розповів Максим:
Що відбувається на авдіївському напрямку зараз?
Чого нам на цьому напрямку не вистачає?
Скільки ворожої техніки знищила бригада Максима?
Що змінилося на фронті після звільнення Валерія Залужного?
Як та чому цивільним варто готуватись до війни?
Що жінкам краще вдається на війні, ніж чоловікам?
Чому солдати не хочуть копати?
Як підготуватися до війни психологічно (спойлер: ніяк)?
У чому різниця між СЗЧ (самовільне залишення частини) та дезертирством?
98-річна жінка пішки вийшла з окупованої частини Очеретиного, що на Донеччині, за яке нині йдуть запеклі бої. Без їжі та води Лідія Степанівна пройшла з десяток кілометрів. Декілька разів падала знесилена. А потім знову йшла, допоки на неї випадково не натрапили українські військові.
Сорок один день у заваленому бліндажі сам утримував позицію в оточеній Авдіївці: приголомшлива історія бійця 71-ї бригади ДШВ Владислава Молодих. Під час масованих атак російської армії на Авдіївку у грудні 2023 року позиція Владислава Молодих та ще трьох його побратимів опинилася в оточенні. За короткий час їх залишилося двоє – Владислав та Ігор, який отримав поранення. Окупанти продовжували застосовувати гранати, дрони та РПГ, пропонуючи здатися. За два тижні Ігор вирішив відходити, а Владислав – залишитися. Його матері прийшло повідомлення про те, що він зник безвісти, тоді як ще три тижні Владислав продовжував відстрілюватися: без їжі, води та за мінусової температури, допоки не був врятований.
Ви, звісно, вже могли бачити огляди сухпаїв від військових. Зазвичай їх цікавлять дуже практичні речі. Або бачили, як сухпаї куштували цивільні ютубери. В цьому проєкті автори вирішили поєднати досвід військових і цивільних, поговорити про різницю їхніх досвідів і сприйняття реальності навіть у питаннях їжі. Це важливо, особливо в наш час, коли будь-який цивільний у певний момент має бути готовий стати воїном.
Попри щоденні обстріли, поранення і загибелі, багато родин у Херсоні зважуються тут не просто жити, а й приводити у світ нове життя. Як каже Сергій Морозов, керівник акушерського відділення Херсонської клінічної лікарні, жінки, які народжують тут, "безбашені". Він разом зі своїми колегами продовжує щоденно працювати у місті, щоб допомогти цим молодим мамам.
Полковник Денис Дикий – один із перших воїнів Збройних Сил України, який отримав звання Герой України із врученням ордена «Золота Зірка» за час повномасштабного вторгнення. Це звання український офіцер отримав за те, що якісно організував оборону міста Охтирка, в результаті чого росіянам не вдалося взяти це місто. У той час Денис Дикий командував 91-м окремим полком підтримки. Фактично цей підрозділ виконував інженерні задачі, не мав важкої техніки, а лише спеціальну. Інженери були озброєні звичайною стрілецькою зброєю, великою кількістю мін, а також гранатометами. Росіяни в 2022 році очікували, що їм вдастся захопити місто без бою, але бійці 91 полку зустріли їх щільним вогнем та нещадно палили колони російської техніки. За це окупанти вирішили мститися цивільному населенню. Ворог почав обстрілювати місто керованими авіабомбами (КАБ) та реактивними системами залпового вогню (РСЗВ). Детальніше про героїчну оборону міста Охтирка, як росіяни програли цю битву, дивіться у цьому відео, яке є частиною циклу «Герої», в якому ми розповідаємо про воїнів Сил оборони, які отримали це високе звання. Кілька слів про команду Армія TV – вона складається із кадрових військових, добровольців і мобілізованих, які служать у Силах оборони із перших днів повномасштабного вторгнення на різних напрямках і в різних підрозділах. Більшість із нас має бойовий досвід. До російського вторгнення ми працювали режисерами, операторами, ведучими, редакторами. Тепер ми поєднуємо військову службу із роботою за медійним фахом. Ми постійно перебуваємо на лінії зіткнення. Студія каналу, з якої відбуваються стріми, також неподалік фронту .
Завдання саперів прикордоння – інженерне утримання позицій. Це інженерна розвідка і розмінування, супроводження бойових груп через мінні поля та мінно-вибухові загородження.
Росіяни все частіше вдаються до тактики повторних ударів. Такий свідомий терор проти медиків, рятувальників і поліцейських вони використовують у багатьох містах. Серед них Харків та Одеса. Там лише за останні декілька місяців є жертви серед рятувальників, які приїздили на місця ударів. У цьому репортажі ми згадаємо тих, чиє життя забрала росія в момент, коли вони самі займались порятунком життів. Поговоримо з потеріпілими, свідками та рятувальниками, які продовжують допомагати людям, незважаючи на загрози повторних обстрілів.
Втретє за тиждень під ракетними атаками – Одеса. Напередодні ввечері військові РФ вдарили по місту балістикою. Зруйнували депо та відділення Нової Пошти, численні складські приміщення місцевих компаній, одну з кращих в місті спортивних шкіл. 14 людей постраждали, лише дивом ніхто не загинув. Деталі атаки в матеріалі Радіо Свобода.
4 тисячі поранених на евакуаційному автобусі «Австрійка» перевезли до лікарень волонтери добровольчого батальйону «Госпітальєри». Перший виїзд був у лютому 2023-го. Евакуйовують з прифронтових шпиталів та стабпунктів. Автобус назвали на честь загиблої в аварії медикині батальйону Наталії Фраушер. Тоді пообіцяли її матері, що «Австрійка» продовжуватиме рятувати життя, розповідає начмед Олексій. В автобусі 6 лежачих та 4 сидячих місця. Максимальна кількість поранених за виїзд була 37, каже Олексій. Як працюють «Госпітальєри» — у матеріалі Суспільного.
Наші мінометники та піхотинці працюють на Лиманському напрямку. Кажуть, що росіяни лізуть і лізуть, ніби вони не закінчуються ніколи. Цей репортаж розповідає про титанічну працю захисників, які боронять Лиманщину від безкінечних російських штурмів.
Владислав Заброда служить в Охтирському районному територіальному центрі комплектування. Понад два роки його обов’язки – зустрічати тіла загиблих бійців та організовувати їх поховання.
Одним із найтяжчих моментів під час поховання Владислав називає вручення прапора рідним загиблого. "Ти підходиш, в тебе в самого руки трусяться, коли ти тримаєш той прапор і треба людям сказати, що це ваш прапор і вам треба берегти його все життя своє на згадку про вашого чоловіка, чи то брата, чи то сина".
Червоне яєчко або потрощені писанки, спалені опудала священників та перевернуті комсомольцями кошики. Як всупереч заборонам і переслідуванням відзначали Великдень в часи СССР українці. Стіл зі зрубу, замість скатертини хвоя, на столі паски, на плечах – зброя. Вони жили у смертельному протистоянні із кремлівським ворогом, але щороку знаходили можливість, щоб і собі відсвяткувати Воскресіння Христове. Про повстанську паску у лісах та криївках або чому бійці УПА особливо шанували саме це свято. «Паска була така велика, що аби витягнути її з печі треба було цю піч розвалити». На які рекорди йшли наші пращури, щоб гідно провести найвеличніше свято весни. Звідки взагалі взялася традиція розфарбовувати курячі яйця? Як язичницький звичай перейшов у християнство. Що закладали українці в орнамент писанок і чому розписуючи їх не можна було згадувати померлих? Чи знали ви, що в деяких регіонах, Київщині, Полтавщині, Поділлі та на Гуцульщині наші пращури відзначали Рахманський Великдень, коли шкарлупу від великодніх писанок пускали річками і вірили, що вона допливе до рахманів – «мешканців міфічної місцевості, праведних християн». У світлі дні Воскресіння Христового ми вирішили трішки відійти від своєї основної тематики – тоталітарної історії і розповісти усе найцікавіше про святкування Великодня. Свята, яке для українців пройшло через багато заборон та випробувань. Його намагалися висміяти і знищити. Але традиція продовжувала жити навіть у часи найтемнішого комуністичного мороку. Бо ні Лєніна, ні його сатрапів давно немає. Вони залишили по собі хіба що зневагу. А ми, як і століття тому, пишемо писанки, випікаємо паску і славимо Воскресіння Христа. Бо, як писали на своїх листівках хлопці з лісу, «Христос Воскрес! Воскресне й Україна». І вона таки воскресне!
Приховані споруди на прикордонні. За ними – підземні приміщення для захисників. Там облаштовані бліндажі для бійців підрозділу, який захищає кордони країни.
ДСНС України
39 хв ·
Одеса: рятувальники ліквідовують наслідки ворожого обстрілу
Вогнеборці ліквідували масштабну пожежу мансардного поверху у чотириповерховій будівлі на площі 600 кв.м.
Психологами ДСНС та Національної поліції надано допомогу 63 особам, з яких 2 дитини.
За попередньою інформацією загинуло 4 особи. Постраждало 29 осіб, з них 2 дитини.
Він воює на одному із найважчих напрямків – Бахмутському. Ми не показуємо його обличчя, адже він – командир роти розвідки спеціального призначення бригади "Рубіж". Має позивний Коломбо – за аналгією із головним героєм американського детективного серіалу про лейтенанта поліції. Отримав його ще під час роботи в міліції, де був оперуповноваженим сектору карного розшуку. Свій шлях на війні розпочав 2014-го. Велике інтерв’ю за посиланням.
Максим “Кондор” — командир 1-го стрілецького батальйону 59 ОМПБр імені Якова Гандзюка. Він на фронті з 2014 року. Ми поспілкувались із “Кондором” про ситуацію на авдіївському напрямку після втрати Авдіївки, і ось що розповів Максим:
Що відбувається на авдіївському напрямку зараз?
Чого нам на цьому напрямку не вистачає?
Скільки ворожої техніки знищила бригада Максима?
Що змінилося на фронті після звільнення Валерія Залужного?
Як та чому цивільним варто готуватись до війни?
Що жінкам краще вдається на війні, ніж чоловікам?
Чому солдати не хочуть копати?
Як підготуватися до війни психологічно (спойлер: ніяк)?
У чому різниця між СЗЧ (самовільне залишення частини) та дезертирством?
Чому у нас так багато випадків СЗЧ?
Чи це правда, що росіяни вчаться у нас воювати?
Ви, звісно, вже могли бачити огляди сухпаїв від військових. Зазвичай їх цікавлять дуже практичні речі. Або бачили, як сухпаї куштували цивільні ютубери. В цьому проєкті автори вирішили поєднати досвід військових і цивільних, поговорити про різницю їхніх досвідів і сприйняття реальності навіть у питаннях їжі. Це важливо, особливо в наш час, коли будь-який цивільний у певний момент має бути готовий стати воїном.
Попри щоденні обстріли, поранення і загибелі, багато родин у Херсоні зважуються тут не просто жити, а й приводити у світ нове життя. Як каже Сергій Морозов, керівник акушерського відділення Херсонської клінічної лікарні, жінки, які народжують тут, "безбашені". Він разом зі своїми колегами продовжує щоденно працювати у місті, щоб допомогти цим молодим мамам.
Серія коротких репортажів про роботу на самісінькому прикордонні. Відділення роти ударних БПЛА 106 бригади ТРО.
Витривалість, вміння думати та почуття гумору - ці якості потрібні хорошому розвіднику, вважають бійці групи розвідки, яка працює на прикордонні.
Ці мінометники працюють на прикордонні понад рік. Швидкість – одна з головних умов їхньої роботи, розповідає командир мінометної батареї.
Завдання саперів прикордоння – інженерне утримання позицій. Це інженерна розвідка і розмінування, супроводження бойових груп через мінні поля та мінно-вибухові загородження.
молимоь за україну за нашу перемогу
4 тисячі поранених на евакуаційному автобусі «Австрійка» перевезли до лікарень волонтери добровольчого батальйону «Госпітальєри». Перший виїзд був у лютому 2023-го. Евакуйовують з прифронтових шпиталів та стабпунктів. Автобус назвали на честь загиблої в аварії медикині батальйону Наталії Фраушер. Тоді пообіцяли її матері, що «Австрійка» продовжуватиме рятувати життя, розповідає начмед Олексій. В автобусі 6 лежачих та 4 сидячих місця. Максимальна кількість поранених за виїзд була 37, каже Олексій. Як працюють «Госпітальєри» — у матеріалі Суспільного.
Andriy Yermolenko
Велика суботаІван Єрмоша Андрій Єрмоленко Andriy Yermolenko Art
Наші мінометники та піхотинці працюють на Лиманському напрямку. Кажуть, що росіяни лізуть і лізуть, ніби вони не закінчуються ніколи. Цей репортаж розповідає про титанічну працю захисників, які боронять Лиманщину від безкінечних російських штурмів.
Владислав Заброда служить в Охтирському районному територіальному центрі комплектування. Понад два роки його обов’язки – зустрічати тіла загиблих бійців та організовувати їх поховання.
Одним із найтяжчих моментів під час поховання Владислав називає вручення прапора рідним загиблого. "Ти підходиш, в тебе в самого руки трусяться, коли ти тримаєш той прапор і треба людям сказати, що це ваш прапор і вам треба берегти його все життя своє на згадку про вашого чоловіка, чи то брата, чи то сина".
Приховані споруди на прикордонні. За ними – підземні приміщення для захисників. Там облаштовані бліндажі для бійців підрозділу, який захищає кордони країни.
Великдень на фронті від бійців 1-ого штурмового батальйону 3 ОШБр.