Побачила це відео по телевізору, вирішила, що нове. Несподіванка, 16 жовтня 2014р. Banda Agency, красавчики, вони чітко сформулювали головне про наших військових - "Жоден з нас не народжений для війни, але всі ми тут зараз, щоб захистити нашу свободу". Це головне і зараз. І якщо порівняти "Ми" Шамана і це відео, то ціності бачимо протилежні. Відео було знято в рамках Національної кампанії на підтримку Збройних сил України. Тож підтримаємо Збройні сили України. Героям слава!
У планах Володимира Путіна було окупувати весь південь України, аж до Придністров'я. На штурм міста Вознесенськ Миколаївської області кинули 58-ю армію Росії та 49-ту армію РФ. А також проривалися з'єднання з так званих «ЛДНР» і 126-а бригада берегової оборони Чорноморського флоту РФ з Криму. Від Вознесенська і до контрольованого Росією Придністров'я по прямій 135 кілометрів. Такими темпами, як йшли колони російської техніки по півдню України, до Тирасполя армія РФ дійшла б за два дні і возз'єдналася там із 14-ою армією РФ, розповідають військові. І Україна була б повністю відрізана від Чорного моря. У Вознесенську відсіч окупантам дали 28-а та 80-та бригади ЗСУ, а також підрозділи тероборони.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну правозахисники зафіксували масові депортації українців із Київського Полісся, Слобожанщини, Донеччини, Приазов’я, а також Подніпров’я та Запоріжжя. Це спланована політика РФ, успадкована ще від Радянського Союзу, який за роки свого існування провів близько 110 депортацій, під час яких примусово переселив майже 6 мільйонів невинних людей. Нині Росія особливу увагу приділяє депортації дітей. Загарбники вивозять їх із тимчасово окупованих територій України буцімто на відпочинок і віддають на усиновлення російським сім'ям. Саме за скоєння цього воєнного злочину 17 березня 2023 року міжнародний кримінальний суд в Гаазі видав ордери на арешти президента РФ Путіна та його уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Маскуючи депортації українців під різними словами — «евакуація», «порятунок», «відпочинок» — Росія продовжує втілювати сплановану політику знищення українського народу. Цю державу-терористку потрібно зупинити і змусити нести відповідальність за скоєне, адже сама вона добровільно не планує зупинятися у вчиненні злочинів проти людства. Про те, як Москва депортувала людей за часів Радянського Союзу, та як цю політику продовжує втілювати його правонаступниця — сучасна Росія, дивіться у цьому відео.
Учитель фізики та математики в одній із шкіл Тернопільської області, депутат у період із 2014 по 2019 рік, доброволець з лютого 2022 року. Останнє інтерв’ю Олега Барни, зняте за декілька днів до його загибелі на фронті: "Війну ми виграємо, у нас немає іншого виходу". Послухати та почитати можна за посиланням.
Якось Фоззі натрапив на вірш "If" Редьярда Кіплінга і занотував собі, що було б цікаво перекласти його на українську і записати. Минув час, раптом він наткнувся на адаптацію Василя Стуса ("Синові") і далі думати про якийсь свій переклад не мало сенсу, там все було зроблено просто неймовірно. Дивіться, слухайте, читайте разом. На початку цього року наш друг, Ярослав Пілунський зняв в зруйнованому російськими окупантами Бахмуті страшні й водночас прекрасні кадри - ось вони на відео.
Оксана була власницею ательє в Маріуполі, шила одяг для цивільних, пальта, весільні та вечірні сукні. Якось її попросили одягнути морпіхів на офіцерський бал, з того часу її життя пов’язане з армією. Згодом Оксана й сама вступила до лав ЗСУ. Після повномасштабного вторгнення жінка з дітьми опиняється під російською окупацією. Оксана пішки виходить з Маріуполя, старша донька потрапляє в полон. На фоні дефіциту речового забезпечення у квітні минулого року в командира її батальйону виникає думка «а чому б не відкрити власний швейний цех, якщо ми вже маємо такого професіонала з 20-річним досвідом». Саме ця справа, як розповідає сама Оксана, допомогла їй пережити втрати та травматичні події після 24 лютого. Зараз вона начальниця ремонтної майстерні речового майна взводу матеріального забезпечення у 21-му окремому мотопіхотному батальйоні 56-ї окремої Маріупольської бригади ЗСУ.
Григорія Янченка військові краще знають як дядю Грішу. Цей старший чоловік всі роки війни активно допомагає українській армії, хоча після служби в радянській армії втратив обидві ноги і пальці рук. На даний момент він один уже зібрав шість мільйонів гривень на потреби української армії. Причому 7 місяців робив це в окупованому Херсоні. Про виїзд з міста. Про віру в Перемогу. Про допомогу армії - в цій розмові.
Пам'яті нацгвардійця Олександра Дубовика (позивний «Партизан»)
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ
23.03.2023 09:00
«Якщо я не піду захищати землю своїх предків, як я потім буду дивитися в очі нашим дітям?».
23 грудня в бою під Бахмутом загинув Олександр Дубовик (позивний "Партизан").
Людина з унікальною долею. Уродженець Дніпра, він до війни переїхав до Ізраїлю, мав дім, родину, роботу. Однак у лютому 2022 року все це кинув і повернувся в Україну, щоб зі зброєю в руках захищати землю своїх предків. Дружині сказав просто: «Якщо я цього не зроблю, як я потім буду дивитися в очі нашим дітям?».
«Він був вражаючою людиною. Іронічний, часом колючий, але відкритий і прямолінійний. У нього було загострене почуття справедливості. Він був євреєм, носив на руці зірку Давида, учив правильно вимовляти «Шалом, Ісраєль». При цьому казав, що воює за Україну, а ще більше - за світ свободи проти рабства. Так воно і було», - згадують побратими.
"Партизан" ніколи не відмовлявся від участі навіть у найбільш ризикованих операціях. У серпні минулого року, перебуваючи в Зайцевому під шквальним вогнем ворога, він записав дружині коротке відеозвернення, де були такі слова: «Я не знаю, чи ми виберемося звідси. Але я хочу, щоб ти знала: я ні про що не шкодую». Тоді вони вистояли і повернулися. Повідомлення лишилося невідправленим.
У тому, останньому в житті бою, Олександра Дубовика було важко поранено. Цим скористався ворог, захопивши бійця в полон. Але замість того, щоб надати допомогу, його підступно розстріляли. Окупанти не наважилися подивитися в очі "Партизану" – його обійшли ззаду і дали автоматну чергу в спину.
В Олександра лишилася дружина і двоє дітей: 9-річний син та 2-річна донька. А ще – батьки, молодший брат та сестри, які живуть в Україні та в Ізраїлі.
У нього була особлива усмішка. Таким він і лишився на численних фото і відео. І в нашій пам’яті. Живим і нескореним "Партизаном".
Фото: Фейсбук-сторінка Anastasiia Balonnikova, 6 рота 4-а бригада оперативного призначення НГУ
33 дні окупації: десятки знищених будівель, сотні зруйнованих життів. Такими є наслідки приходу "руського міра" у Бучу на Київщині. російські військові на важкій техніці заїхали до міста зранку 27 лютого. Визволити місто вдалося 31 березня. І від побаченого жахнувся увесь світ. Біля церкви Андрія Первозванного виявили братську могилу з тілами кількох сотень місцевих жителів. Тіла вбитих росіянами цивільних українців були по всьому місту. Минув рік. На перший погляд, Буча вже частково відновилася, втім такою, як була до приходу рашистів, вона вже ніколи не буде. Бо сотні життів, які відібрали кулі російських військових, вже ніколи пробачити і забути ані місцеві, ані всі українці не зможуть
Ранок починається не з кави, ранок починається з російських обстрілів. Сьогодні росіяни вдарили з С-300 по краєзнавчому музею в Куп’янську на Харківщині. Станом на зараз відомо про 1 загиблу та 10 поранених, під завалами ще є люди.
Реалії Сумського прикордоння. На старезну будівлю в Могриці Юнаківської громади російські військові використали аж три міни. "Сарай розлетівся на друзки, а от хата - ціла", - радіє пенсіонер Микола Іванович. Сам господар теж не постраждав. Каже, що сьогодні буде святкувати свій другий день народження.
Серед звільнених 10 квітня з російського полону українців була й захисниця «Азовсталі» Валерія Суботіна (Карпиленко) із позивним «Нава». Валерія – писменниця з Маріуполя, у 2015 році пішла служити до прес-служби полку «Азов». Пізніше вона стала прес-офіцеркою у Донецькому прикордонному загоні. Вже на «Азовсталі» Валерія вийшла заміж за прикордонника Андрія Суботіна. За два дні її чоловік загинув. Сама Валерія потрапила в полон та провела там 327 днів
Французький художник Крістіан Гемі, відомий також як C215, намалював Лесю Українку в Бородянці. І поділився її віршем "Надія"у перекладі на французьку. Інша його робота — портрет літньої пари.
Максим Скубенко до повномасштабного вторгнення керував ініціативою VoxCheck, а згодом очолив проєкт «Вокс Україна». З початком повномасштабного вторгнення Максим сам зголосився на службу, пройшов шлях від рядового солдата в ТрО до головного сержанта штурмового взводу.
Інтерв’ю Максима за посиланням. Про те, які трансформації відбуваються з військовими, особливо, на передовій, що робити з тими, хто ухиляється від військової служби, який вигляд мають деокуповані землі Донбасу і як фентезі рятують життя.
До річниці чорнобильської катастрофи “Український Свідок” публікує досі не видані кадри річної давності. Це те, що побачили представники Національного агентства з управління зоною відчуження на початку квітня 2022 року, коли повернулись сюди після російської окупації: жодної будівлі, яку б росіяни не розграбували. Всього за 36 днів окупанти перетворили зону відчуження на суцільний хаос. Всюди вибиті двері, потрощені вікна, обмальовані російською символікою стіни та попередження: «Хохол, ищи мины». Рік тому Віталію Дейнезі та команді “Свідка”, щоб дістатися до ЧАЕС разом із представниками агенції, довелося ризикувати, адже фактично вони їхали одними з перших - ще до розмінування.
Жахливі фото. Оновлені супутникові знімки Google Maps вказують на появу нових масових поховань в тимчасово окупованому росіянами Маріуполі, - повідомив радник міського голови Петро Андрющенко. На фото видно розбомблений Драмтеатр, ще до розбору завалів і саме місто перед демонтажем. За його словами, міська влада вивчила ці мапи і знайшли нові сектори масових поховань на Новотроїцькому кладовищі - вони за розміром більші за братські могили в селі Виноградне або населеному пункті Мангуш
Вночі ворог атакував Миколаїв "Калібрами" з акваторії Чорного моря. ракети були спрямовані з використанням особливостей місцевості та змін траєкторії для ускладнення виявлення.
Зважаючи на те, що це високоточна зброя, яка працює по координатах наведення - очевидний факт терору мирного населення. Один приватний будинок зруйновано, інший пошкоджено, суттєвих руйнувань зазнала житлова багатоповерхівка та історична будівля. Пожежі оперативно ліквідовано, триває розбір конструкцій.
На даний час відомо про 1 загиблого і 23 поранених мирних мешканців міста, серед яких 1 дитина.
Побачила це відео по телевізору, вирішила, що нове. Несподіванка, 16 жовтня 2014р. Banda Agency, красавчики, вони чітко сформулювали головне про наших військових - "Жоден з нас не народжений для війни, але всі ми тут зараз, щоб захистити нашу свободу". Це головне і зараз. І якщо порівняти "Ми" Шамана і це відео, то ціності бачимо протилежні. Відео було знято в рамках Національної кампанії на підтримку Збройних сил України. Тож підтримаємо Збройні сили України. Героям слава!
Журналісти The Washington Post взяли інтерв’ю у командира 93-ї бригади Холодний Яр полковника Павла Паліси. Почитати за посиланням.
Учитель фізики та математики в одній із шкіл Тернопільської області, депутат у період із 2014 по 2019 рік, доброволець з лютого 2022 року. Останнє інтерв’ю Олега Барни, зняте за декілька днів до його загибелі на фронті: "Війну ми виграємо, у нас немає іншого виходу". Послухати та почитати можна за посиланням.
На відміну від Google Maps, в якому досі відображається панорама Маріуполя до його штурму російськими військами, в Google Earth Pro з’явилися супутникові знімки міста вже після початку бойових дій. Тепер роздивитися масштаби катастрофи, яку створила російська армія в мирному українському місті, буде легше.
Наприклад, Драмтеатр, бомбардування якого стало одним із найгучніших злочинів росії під час цієї фази війни.
Весь центр міста виглядає майже повністю знищеним. Він зазнав обстрілів з РСЗВ і корабельних снарядів, а також авіабомбардувань.
А лівобережний район Маріуполя із супутника, взагалі, схожий на суцільну руїну, що димиться.
Пам'яті нацгвардійця Олександра Дубовика (позивний «Партизан»)
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ
23.03.2023 09:00
«Якщо я не піду захищати землю своїх предків, як я потім буду дивитися в очі нашим дітям?».
23 грудня в бою під Бахмутом загинув Олександр Дубовик (позивний "Партизан").
Людина з унікальною долею. Уродженець Дніпра, він до війни переїхав до Ізраїлю, мав дім, родину, роботу. Однак у лютому 2022 року все це кинув і повернувся в Україну, щоб зі зброєю в руках захищати землю своїх предків. Дружині сказав просто: «Якщо я цього не зроблю, як я потім буду дивитися в очі нашим дітям?».
«Він був вражаючою людиною. Іронічний, часом колючий, але відкритий і прямолінійний. У нього було загострене почуття справедливості. Він був євреєм, носив на руці зірку Давида, учив правильно вимовляти «Шалом, Ісраєль». При цьому казав, що воює за Україну, а ще більше - за світ свободи проти рабства. Так воно і було», - згадують побратими.
"Партизан" ніколи не відмовлявся від участі навіть у найбільш ризикованих операціях. У серпні минулого року, перебуваючи в Зайцевому під шквальним вогнем ворога, він записав дружині коротке відеозвернення, де були такі слова: «Я не знаю, чи ми виберемося звідси. Але я хочу, щоб ти знала: я ні про що не шкодую». Тоді вони вистояли і повернулися. Повідомлення лишилося невідправленим.
У тому, останньому в житті бою, Олександра Дубовика було важко поранено. Цим скористався ворог, захопивши бійця в полон. Але замість того, щоб надати допомогу, його підступно розстріляли. Окупанти не наважилися подивитися в очі "Партизану" – його обійшли ззаду і дали автоматну чергу в спину.
В Олександра лишилася дружина і двоє дітей: 9-річний син та 2-річна донька. А ще – батьки, молодший брат та сестри, які живуть в Україні та в Ізраїлі.
У нього була особлива усмішка. Таким він і лишився на численних фото і відео. І в нашій пам’яті. Живим і нескореним "Партизаном".
Фото: Фейсбук-сторінка Anastasiia Balonnikova, 6 рота 4-а бригада оперативного призначення НГУ
Ранкова кава на передовій.
Піхота під Бахмутом. Репортаж з нуля.
Ранок починається не з кави, ранок починається з російських обстрілів. Сьогодні росіяни вдарили з С-300 по краєзнавчому музею в Куп’янську на Харківщині. Станом на зараз відомо про 1 загиблу та 10 поранених, під завалами ще є люди.
Реалії Сумського прикордоння. На старезну будівлю в Могриці Юнаківської громади російські військові використали аж три міни. "Сарай розлетівся на друзки, а от хата - ціла", - радіє пенсіонер Микола Іванович. Сам господар теж не постраждав. Каже, що сьогодні буде святкувати свій другий день народження.
Французький художник Крістіан Гемі, відомий також як C215, намалював Лесю Українку в Бородянці. І поділився її віршем "Надія"у перекладі на французьку. Інша його робота — портрет літньої пари.
Максим Скубенко до повномасштабного вторгнення керував ініціативою VoxCheck, а згодом очолив проєкт «Вокс Україна». З початком повномасштабного вторгнення Максим сам зголосився на службу, пройшов шлях від рядового солдата в ТрО до головного сержанта штурмового взводу.
Інтерв’ю Максима за посиланням. Про те, які трансформації відбуваються з військовими, особливо, на передовій, що робити з тими, хто ухиляється від військової служби, який вигляд мають деокуповані землі Донбасу і як фентезі рятують життя.
Звільнений з російського полону український військовий. Емоції після повернення з пекла. Сьогодні Україна повернула ще 44 своїх захисників.
Serg Marco
13 хв ·
Вчора була річниця аварії на Чорнобильській АЕС.
Коли перегортаєшь ті сторінки, розумієшь що Москва завжди була Мордором брехні.
Оперативне командування "Південь"/Operational Command “South”
1 год ·
Вночі ворог атакував Миколаїв "Калібрами" з акваторії Чорного моря. ракети були спрямовані з використанням особливостей місцевості та змін траєкторії для ускладнення виявлення.
Зважаючи на те, що це високоточна зброя, яка працює по координатах наведення - очевидний факт терору мирного населення. Один приватний будинок зруйновано, інший пошкоджено, суттєвих руйнувань зазнала житлова багатоповерхівка та історична будівля. Пожежі оперативно ліквідовано, триває розбір конструкцій.
На даний час відомо про 1 загиблого і 23 поранених мирних мешканців міста, серед яких 1 дитина.
