російська церква підтримала повномасштабне вторгнення росії в Україну, бере участь у депортації українців з окупованих територій і збирає кошти на допомогу російським воякам, щоб убивати українців. Проте все назване не заважає українцям, які тікають від війни до країн Європи, ходити до московських церков у Відні, Мюнхені, Парижі чи Мадриді.
Журналісти з’ясовують, як влаштовано мережу російських церков закордоном, чи всі російські парафії слід автоматично вважати представництвами ФСБ, а також чому українцям варто шукати альтернативи навіть “опозиційним” росхрамам.
Авдіївка одна із найгарячіших точок на фронті сьогодні. Колись гарне передмістя Донецька зараз росіяни просто рівняють із землею. Ледь не щодня місто обстрілюють з реакивної та ствольної артилерії, наносять авіаудари. Б’ють без розбору по житлових кварталах, приватних будинках, дитячих садках, лікарнях, залишках цивільної інфраструктури. Жодної вулиці, куди б не прилітали ворожі снаряди, у місті не лишилось.
Херсон кожного дня потерпає від обстрілів росіян. Сьогодні вночі внаслідок російського обстрілу зайнялася будівля торгівельного центру. На щастя, без жертв. На світлинах щоденна героїчна робота ДСНС України.
Двоє волонтерів-медиків із Норвегії отримали поранення під час обстрілу Бахму
Під час обстрілу Бахмута на Донеччині отримали поранення двоє норвезьких волонтерів-медиків Сандер Сьорсвен Трелвік і Сімон Йонсен.
Про це повідомив сам волонтер Йонсен та його родичі норвезькому виданню Verdens Gang.
Норвезькі волонтери-медики, поранені під час обстрілу в Бахмуті. Фото: VG
За словами Йонсена, він із колегою волонтером-медиком Трелвіком у четвер вранці отримали завдання евакуювати кількох людей, що постраждали від обстрілів. Після того як медики приїхали на вказане місце, російські війська обстріляли їх.
“Вони двічі бомбили по одному й тому ж місцю. Потім почали (обстріл) району, коли побачили, що ми вижили”, – сказав доброволець і додав, що кілька інших людей, які були з ним і Трелвіком, загинули.
Мати Сандера Сьорсвена Трелвіка розповіла, що він отримав опіки 30–40% тіла. Крім того, волонтер дістав осколкові поранення, але внутрішні органи залишились неушкодженими. Його разом із Йонсеном відправили до шпиталю у Дніпрі на лікування. За її словами, влада Норвегії готує евакуацію поранених громадян через Польщу на батьківщинуhttps://zmina.info/news/dvoye-volonteriv-medykiv-iz-norvegiyi-otrymaly-poranennya-pid-chas-obstrilu-bahmuta/
Харків. Через велетенський масштаб руйнувань Салтівку нині називають мертвим районом, або мертвим містом — 70% будівель тут пошкоджено чи знищено. Сотні багатоповерхівок розбиті та чорні.
Але насправді Салтівка жива. Люди й досі живуть там, де, здається, вижити неможливо. Приходять навідувати свої понівечені домівки, ніби хворих родичів. Вивозять якесь майно — і сподіваються колись повернутися.
У кожній квартирі тут є своя історія: про почуті, побачені й відчуті вибухи, про страх, поранення, втрату близьких, евакуацію, усвідомлення, як твій дім зникає на очах разом з усім попереднім життям. Стаття за посиланням.
16 дітей нарешті вдома, зі своїми рідними та близькими! Це – результат масштабної та складної рятувальної операції щодо повернення маленьких українців з територій росії, яку провела наша команда.
Наймолодшій дитині 8 років, найстаршій — 17. Усіх їх росіяни вирішили “оздоровити” у своїх таборах, незаконно вивезли на території окупованого Криму і рф та не повернули додому. Дітям довелося бути в розлуці з батьками по кілька місяців. А декому – майже рік. За цей час малеча могла тільки іноді спілкуватися з мамами, або переписуватися.
Повернути дітей додому було нелегко. Спочатку їх потрібно було знайти, провести підготовчу роботу, доїхати туди. А потім владнати ситуацію вже на місці, оскільки керівництво таборів постійно чинило опір мамам та вигадувало якісь відмовки, щоб не дати дітям повернутися в Україну. Коли ситуацію нарешті вирішили, виникла ще одна перепона: нашу групу не випускали російські прикордонники зі своєї території. Тож, лише на латвійському кордоні нам разом з дітьми вдалося виїхати з росії.
Важко передати словами ті емоції, які переживали мами й діти у момент зустрічі. Кожен погляд, кожен дотик, кожне слово — то сльози. Від розлуки та радості, що вони знову разом.
Це вже третя вдала операція Save Ukraine щодо порятунку дітей, яких росія примусово депортувала на свою територію. І ми продовжуємо працювати над тим, щоб повернути в Україну кожну дитину, яку можливо повернути ! __________________________________
16 children are finally at home, with their relatives and friends! This is the result of a large-scale and complex rescue operation to return little Ukrainians from the territory of russia, which was carried out by our team.
The youngest child is 8 years old, the oldest is 17. The russians decided to "rehabilitate" all of them in their camps, they illegally took them to the territory of the occupied Crimea and the russian federation and didn't return them home. Children had to be separated from their parents for several months. And for some - almost a year. During this time, the children could only sometimes communicate with mothers.
It was not easy to bring the children home. First, it was necessary to find them, carry out preparatory work, and get there. And then it is already on the spot to settle the situation, since the management of the camps constantly resisted the mothers and invented some excuses to prevent the children from returning to Ukraine. When the situation was finally resolved, another obstacle arose: the russian border guards didn't let our group out of their territory. So, only at the Latvian border we manage to leave russia together with children.
It is difficult to put into words the emotions that mothers and children experienced at the moment of meeting. Every look, every touch, every word is tears. From separation and joy that they are together again.
This is already the third successful "Save Ukraine" operation to rescue children who were forcibly deported by russia to its territory. And we continue to work to return every possible child to Ukraine!
За динним на листопад 2022 року росіяни вивезли з тимчасово окупованих територій близько 300 тисяч українських дітей. Часто такі викрадення супроводжуються насильницьким усиновленням, русифікацією та зміною всіх особистих даних.
Харків.Одна з російських ракет сьогодні влучила у центральний корпус Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова.
"Головний корпус — пряме попадання, три поверхи зруйновані. Архітектурний корпус — вікна, двері, обладнання. В адміністративному корпусі повилітали вікна, двері. Музейний корпус пошкоджений, багато експонатів сховали. Я — оптиміст, ми все зробимо. А цю сволоту переможемо", — прокоментував черговий російський обстріл ректор університету.
Загалом, в наслідок обстрілу Харкова 5 людей поранено, зруйновано корпуси університету імені Бекетова та житловий будинок у центрі міста.
Інтерв'ю з пілотом Джусом. Багато цікавого про нашу авіацію. І сам Джус - обличчя сучасної української армії - професійний, освічений, класний спікер і просто красавчик.
Тут порахували співвідношення ресурсів союзників і Росії. Вийшло цікаво.
- 2/3 всього населення світу підтримує у війні саме Україну і українців, а не окупанта.
- Сумарний ВВП союзників і Росії 10:1.
- А якщо додати до ВВП союзників ВВП країн, котрі підтримують Україну не зброєю, а гуманітарними товарами і грошима, то співвідношення їхнього ВВП з російським буде 19:1.
- Співвідношення за оборонними витратами союзників і Росії 7:1.
==
Погодьтесь, за таких вихідних даних говорити про "змагання ресурсних баз", "війну на виснаження" просто абсурдно. Бо кого там Росія зібралась "виснажувати"?!
Тим більше це абсурдний підхід, якщо зробити поправку на російську корупцію, банальні крадіжки, просто знищення ресурсів через некомпетентність (оте їхнє національне "прої*али"), а також поправку на вкрай низьку якість людського ресурсу (малограмотні хронічні алкаші з донбабвійців і винищуваних малих народностей; зеки; просто моральні виродки й садисти, як вагнерівці й кадирівці).
Тобто, єдиним шансом Кремля був успішний бліцкриг, на котрий вони і розраховували. І котрий епічно провалився. На "війну в довгу" проти України і ресурсів НАТО в Росії за всієї її протяжності і вуглеводневих доходів просто немає ресурсів.
Монолог директорки Херсонського архіву про те, як росіяни вивезли документи під час окупації міста. Стаття за посиланням.
У нас з росією завжди був різний підхід до вивчення і бачення історії. Українські архіви завжди були досить відкриті — їх цифралізували, пускали дослідників для їх вивчення, дуже багато є розсекречених документів. Навіть у порівнянні з європейським архівами в Україні була одна з найбільших відкритих архівних систем. У росіян все зашорено, дуже важко отримати доступ простому користувачеві. Про цифровізацію, сканування і вільне викладення архівних документів в мережу взагалі не йдеться.
росіяни спочатку архівом не цікавилися. А на початку червня приїхали в адміністративний корпус і забрали частину документів. За яким принципом росіяни вибирали документи для вивезення, мені поки не зрозуміло. Деякі дуже цінні документи залишили, слава Богу. Наразі можу сказати, що судячи з того, як розграбовували музеї, бібліотеки, вони обирали найдавніші документи — із дореволюційних фондів, XVIII-XIX століття.
"Наші війська катували українців". Зізнання російського офіцера
2 лютого 2023 https://www.bbc.com/ukrainian/features-64496240
АВТОР ФОТО,KONSTANTIN YEFREMOV
Колишній російський офіцер стверджує, що українських чоловіків жорстоко допитували у полоні, у них стріляли та погрожували їм зґвалтуванням.
Костянтин Єфремов - офіцер найвищого рангу, який погодився розповісти про це відкрито.
В інтерв'ю ВВС він сказав , що в Росії його тепер вважають зрадником та перебіжчиком.
За його словами, в одному з місць на півдні України "допити, тортури тривали тиждень. Щодня, ночами, іноді й двічі на день".
Цікаве дослідження про ще один фронт - духовний. Стаття повністю тут.
російська церква підтримала повномасштабне вторгнення росії в Україну, бере участь у депортації українців з окупованих територій і збирає кошти на допомогу російським воякам, щоб убивати українців. Проте все назване не заважає українцям, які тікають від війни до країн Європи, ходити до московських церков у Відні, Мюнхені, Парижі чи Мадриді.
Журналісти з’ясовують, як влаштовано мережу російських церков закордоном, чи всі російські парафії слід автоматично вважати представництвами ФСБ, а також чому українцям варто шукати альтернативи навіть “опозиційним” росхрамам.
Авдіївка одна із найгарячіших точок на фронті сьогодні. Колись гарне передмістя Донецька зараз росіяни просто рівняють із землею. Ледь не щодня місто обстрілюють з реакивної та ствольної артилерії, наносять авіаудари. Б’ють без розбору по житлових кварталах, приватних будинках, дитячих садках, лікарнях, залишках цивільної інфраструктури. Жодної вулиці, куди б не прилітали ворожі снаряди, у місті не лишилось.
Херсон кожного дня потерпає від обстрілів росіян. Сьогодні вночі внаслідок російського обстрілу зайнялася будівля торгівельного центру. На щастя, без жертв. На світлинах щоденна героїчна робота ДСНС України.
Двоє волонтерів-медиків із Норвегії отримали поранення під час обстрілу Бахму
Під час обстрілу Бахмута на Донеччині отримали поранення двоє норвезьких волонтерів-медиків Сандер Сьорсвен Трелвік і Сімон Йонсен.
Про це повідомив сам волонтер Йонсен та його родичі норвезькому виданню Verdens Gang.
За словами Йонсена, він із колегою волонтером-медиком Трелвіком у четвер вранці отримали завдання евакуювати кількох людей, що постраждали від обстрілів. Після того як медики приїхали на вказане місце, російські війська обстріляли їх.
“Вони двічі бомбили по одному й тому ж місцю. Потім почали (обстріл) району, коли побачили, що ми вижили”, – сказав доброволець і додав, що кілька інших людей, які були з ним і Трелвіком, загинули.
Мати Сандера Сьорсвена Трелвіка розповіла, що він отримав опіки 30–40% тіла. Крім того, волонтер дістав осколкові поранення, але внутрішні органи залишились неушкодженими. Його разом із Йонсеном відправили до шпиталю у Дніпрі на лікування. За її словами, влада Норвегії готує евакуацію поранених громадян через Польщу на батьківщинуhttps://zmina.info/news/dvoye-volonteriv-medykiv-iz-norvegiyi-otrymaly-poranennya-pid-chas-obstrilu-bahmuta/
Харків. Через велетенський масштаб руйнувань Салтівку нині називають мертвим районом, або мертвим містом — 70% будівель тут пошкоджено чи знищено. Сотні багатоповерхівок розбиті та чорні.
Але насправді Салтівка жива. Люди й досі живуть там, де, здається, вижити неможливо. Приходять навідувати свої понівечені домівки, ніби хворих родичів. Вивозять якесь майно — і сподіваються колись повернутися.
У кожній квартирі тут є своя історія: про почуті, побачені й відчуті вибухи, про страх, поранення, втрату близьких, евакуацію, усвідомлення, як твій дім зникає на очах разом з усім попереднім життям. Стаття за посиланням.
Де дізнатися, які компанії залишаються в рф?
Сайт: https://leave-russia.org/uk
Твіттер: https://twitter.com/SelfSanctions та https://twitter.com/LeaveRussiaOrg
бот: https://t.me/exit_ru_bot
Save Ukraine / Спасемо Україну
3 год ·
16 дітей нарешті вдома, зі своїми рідними та близькими! Це – результат масштабної та складної рятувальної операції щодо повернення маленьких українців з територій росії, яку провела наша команда.
Наймолодшій дитині 8 років, найстаршій — 17. Усіх їх росіяни вирішили “оздоровити” у своїх таборах, незаконно вивезли на території окупованого Криму і рф та не повернули додому. Дітям довелося бути в розлуці з батьками по кілька місяців. А декому – майже рік. За цей час малеча могла тільки іноді спілкуватися з мамами, або переписуватися.
Повернути дітей додому було нелегко. Спочатку їх потрібно було знайти, провести підготовчу роботу, доїхати туди. А потім владнати ситуацію вже на місці, оскільки керівництво таборів постійно чинило опір мамам та вигадувало якісь відмовки, щоб не дати дітям повернутися в Україну. Коли ситуацію нарешті вирішили, виникла ще одна перепона: нашу групу не випускали російські прикордонники зі своєї території. Тож, лише на латвійському кордоні нам разом з дітьми вдалося виїхати з росії.
Важко передати словами ті емоції, які переживали мами й діти у момент зустрічі. Кожен погляд, кожен дотик, кожне слово — то сльози. Від розлуки та радості, що вони знову разом.
Це вже третя вдала операція Save Ukraine щодо порятунку дітей, яких росія примусово депортувала на свою територію. І ми продовжуємо працювати над тим, щоб повернути в Україну кожну дитину, яку можливо повернути ! __________________________________
16 children are finally at home, with their relatives and friends! This is the result of a large-scale and complex rescue operation to return little Ukrainians from the territory of russia, which was carried out by our team.
The youngest child is 8 years old, the oldest is 17. The russians decided to "rehabilitate" all of them in their camps, they illegally took them to the territory of the occupied Crimea and the russian federation and didn't return them home. Children had to be separated from their parents for several months. And for some - almost a year. During this time, the children could only sometimes communicate with mothers.
It was not easy to bring the children home. First, it was necessary to find them, carry out preparatory work, and get there. And then it is already on the spot to settle the situation, since the management of the camps constantly resisted the mothers and invented some excuses to prevent the children from returning to Ukraine. When the situation was finally resolved, another obstacle arose: the russian border guards didn't let our group out of their territory. So, only at the Latvian border we manage to leave russia together with children.
It is difficult to put into words the emotions that mothers and children experienced at the moment of meeting. Every look, every touch, every word is tears. From separation and joy that they are together again.
This is already the third successful "Save Ukraine" operation to rescue children who were forcibly deported by russia to its territory. And we continue to work to return every possible child to Ukraine!
За динним на листопад 2022 року росіяни вивезли з тимчасово окупованих територій близько 300 тисяч українських дітей. Часто такі викрадення супроводжуються насильницьким усиновленням, русифікацією та зміною всіх особистих даних.
93-тя ОМБр Холодний Яр. Фоторепортаж з міста-фортеці Бахмут.
Харків. Одна з російських ракет сьогодні влучила у центральний корпус Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова.
"Головний корпус — пряме попадання, три поверхи зруйновані. Архітектурний корпус — вікна, двері, обладнання. В адміністративному корпусі повилітали вікна, двері. Музейний корпус пошкоджений, багато експонатів сховали. Я — оптиміст, ми все зробимо. А цю сволоту переможемо", — прокоментував черговий російський обстріл ректор університету.
Загалом, в наслідок обстрілу Харкова 5 людей поранено, зруйновано корпуси університету імені Бекетова та житловий будинок у центрі міста.
Інтерв'ю з пілотом Джусом. Багато цікавого про нашу авіацію. І сам Джус - обличчя сучасної української армії - професійний, освічений, класний спікер і просто красавчик.
Голубоцький https://t.me/allgolobutsky/22604
І про "війну на виснаження".
Тут порахували співвідношення ресурсів союзників і Росії. Вийшло цікаво.
- 2/3 всього населення світу підтримує у війні саме Україну і українців, а не окупанта.
- Сумарний ВВП союзників і Росії 10:1.
- А якщо додати до ВВП союзників ВВП країн, котрі підтримують Україну не зброєю, а гуманітарними товарами і грошима, то співвідношення їхнього ВВП з російським буде 19:1.
- Співвідношення за оборонними витратами союзників і Росії 7:1.
==
Погодьтесь, за таких вихідних даних говорити про "змагання ресурсних баз", "війну на виснаження" просто абсурдно. Бо кого там Росія зібралась "виснажувати"?!
Тим більше це абсурдний підхід, якщо зробити поправку на російську корупцію, банальні крадіжки, просто знищення ресурсів через некомпетентність (оте їхнє національне "прої*али"), а також поправку на вкрай низьку якість людського ресурсу (малограмотні хронічні алкаші з донбабвійців і винищуваних малих народностей; зеки; просто моральні виродки й садисти, як вагнерівці й кадирівці).
Тобто, єдиним шансом Кремля був успішний бліцкриг, на котрий вони і розраховували. І котрий епічно провалився. На "війну в довгу" проти України і ресурсів НАТО в Росії за всієї її протяжності і вуглеводневих доходів просто немає ресурсів.
Андрій Єрмоленко. Неважливо під яким прапором терорист буде виступати на Олімпіаді, його прапор все одно буде кривавим.
Монолог директорки Херсонського архіву про те, як росіяни вивезли документи під час окупації міста. Стаття за посиланням.
У нас з росією завжди був різний підхід до вивчення і бачення історії. Українські архіви завжди були досить відкриті — їх цифралізували, пускали дослідників для їх вивчення, дуже багато є розсекречених документів. Навіть у порівнянні з європейським архівами в Україні була одна з найбільших відкритих архівних систем. У росіян все зашорено, дуже важко отримати доступ простому користувачеві. Про цифровізацію, сканування і вільне викладення архівних документів в мережу взагалі не йдеться.
росіяни спочатку архівом не цікавилися. А на початку червня приїхали в адміністративний корпус і забрали частину документів. За яким принципом росіяни вибирали документи для вивезення, мені поки не зрозуміло. Деякі дуже цінні документи залишили, слава Богу. Наразі можу сказати, що судячи з того, як розграбовували музеї, бібліотеки, вони обирали найдавніші документи — із дореволюційних фондів, XVIII-XIX століття.