До вашої уваги перша серія документального фільму про бої за Бахмут – найгарячішу точку фронту очима бійців азовського підрозділу. Напружена атмосфера щоденного ритму війни в епіцентрі боїв за Донбас, що для українських захисників давно стала рутиною.
Маріуполь. За розповідями місцевих, будинок був збудований у 2006 році. У 2022 його зруйнували російські війська. Після окупації міста рештки будинку намагались знести, але через монолітну конструкцію каркас встояв навіть після кількох підривів.
Два британські волонтери, які зникли в районі Соледара, загинули під час спроби евакуації
Ендрю Бегшоу та Крістофер Перрі (Фото:Sky News)
Два британські волонтери Кріс Перрі та Ендрю Бегшоу, які вважалися зниклими безвісти, загинули на сході України під час спроби гуманітарної евакуації, повідомляє ВВС із посиланням на родину Перрі у вівторок, 24 січня.
Рідні волонтера розповіли, що ті намагалися провести евакуацію з Соледара, за який зараз тривають запеклі бої.
«Він [Кріс Перрі] опинився в Україні у березні, в найтемнішу годину на початку російського вторгнення, і допоміг тим, хто найбільше цього потребував, врятував понад 400 життів і безліч покинутих тварин», — додала сім'я.
Sky News із посиланням на сім'ю Бегшоу пише, що він і Перрі намагалися врятувати літню жінку з Соледара, коли в їхню машину влучив артилерійський снаряд.
«Ендрю самовіддано пішов на великий особистий ризик і врятував багато життів. Ми любимо його і дуже пишаємось тим, що він зробив», — сказано в заяві родини.
Непридумана історія про те, як на початку повномасштабного вторгнення група відчайдушних чоловіків вивезла з військового заводу ракети для фронту. Повністю стаття за посиланням.
Військовий завод, що розміщений неподалік Малина на Житомирщині, вщерть заповнений ракетами, у перші дні російської агресії проти України виявився нічийним. Кілька добровольців, ризикуючи життями, взялися й за шість ходок, під бомбуваннями та обстрілами, у прямій видимості ворожих ДРГ, вивезли ракети. У тому числі «Нептуни», які потім уразили крейсер «Москва».
З 30 січня в Україні запрацювала програма з обміну лампочок. Відтепер у відділеннях Укрпошти можна обміняти 5 ламп розжарювання на стільки ж енергоощадних LED-ламп.
"Між очей. Всього найкращого, Маннергейм" – фіни одні з найактивніших замовників "написів помсти" на снарядах у сервісі SignMyRocket
Фіни майже єдині, хто замовляє повідомлення про помсту, каже координатор проєкту SignMyRocket. Журналіст Yle відвідав офіс онлайн-сервісу в Черкасах.
"In the Spirit of the Winter War from Finland ", тобто "У дусі Зимової війни ". Такий напис був на снаряді, який українські солдати в січні випустили по позиціях російських військ. Зображення: Signmyrocket
СЛУЖБА НОВИН YLE
30.1. 12:44•Оновлено 30.1. 12:47
Поділитися
"In the Spirit of the Winter War from Finland", тобто "У дусі Зимової війни".
Такий напис був на снаряді, який українські солдати в січні випустили по позиціях російських військ. Фінський замовник заплатив за нього 200 доларів США, або трохи більше 180 євро.
Послання замовили через волонтерський сервіс SignMyRocket(siirryt toiseen palveluun), який збирає гроші для української армії. Будь-хто може за пожертву замовити будь-який напис на снаряді.
Послання замовляють люди з усього світу. Фіни виділяються на тлі інших, розповідає представник волонтерів.
– Фіни – майже єдині, хто надсилає повідомлення про помсту, – каже координатор проєкту Антон Соколенко.
Журналіст Yle Максим Федоров відвідав офіс проєкту в Черкасах і переглянув написи, замовлені через сервіс SignMyRocket.
Послання, що стосуються агресії Радянського Союзу щодо Фінляндії під час Другої світової війни, чітко виділяються серед решти повідомлень.
У цій статті Yle публікує кілька прикладів написів від фінів на снарядах.
"Ми ніколи не забудемо 1939 рік". Напис безпосередньо відноситься до Зимової війни. Зображення: Signmyrocket
На багатьох фотографіях, переглянутих Yle, вказані точні дата і місце.
Так, на одному із снарядів вказана дата 20 січня 1940 року, а місце – Тампере. Повідомлення, ймовірно, відноситься до великого бомбардування міста, коли 32 радянських літаки бомбили міські райони Піспала, Петсамо і Фінлейсон.
На снаряді вказана дата 20 січня 1940 року, а місце – Тампере. Йдеться, ймовірно, про велике бомбардування міста, коли 32 радянських літаки бомбили міські райони Піспала, Петсамо і Фінлейсон. Зображення: Signmyrocket
На іншій фотографії згадується село Локка в Соданкюля в Лапландії і дата 14 липня 1944 року. Цього дня радянський партизанський загін напав на село і вбив 21 мирного жителя, 20 з яких були жінки і діти.
Це був найруйнівніший напад на цивільне населення, здійснений радянськими партизанами під час Війни-продовження.
Снаряд, на якому написано "Локка 14.7.1944 – Ми не забудемо, хоча ви так думали, нещасні". У фінському селі Локка радянський партизанський загін вбив 21 мирного жителя, 20 з яких були жінки і діти. Зображення: Signmyrocket
Частина послань стосується територіальних поступок Фінляндії Радянському Союзу.
На одному з снарядів згадується місто Сортавала, розташоване на північному березі Ладозького озера. Фінляндія була змушена поступитися містом СРСР, спочатку після Зимової війни 1940 року, а потім за умовами Московського перемир'я 1944 року.
На снаряді написано "Поверніть Сортавалу". Фінляндія була змушена поступитися містом СРСР, спочатку після Зимової війни 1940 року, а потім за умовами Московського перемир'я 1944 року. Зображення: Signmyrocket
Багато послань також містять імена фінських жителів і дати Зимової війни або Війни-продовження. Написи, ймовірно, відносяться до дати смерті людини, яка загинула на війні.
Більшість повідомлень, які надсилають фіни, написані фінською мовою, але є також багато послань англійською.
Кілька фінських повідомлень також містять цитати з пісні воєнного часу "Silmien välliin" ("Між очей"), написаної Рейно Палмротом. Деякі з них є прямими цитатами з пісні, інші - перефразовані.
"Silmien välliin ryssää, kyllä se siihen tyssää" ("Між очей росіянина, і буде йому кінець").
"Silmien välliin, T: Mannerheim" ("Між очей, Всього найкращого, Маннергейм").
Крім фраз, пов'язаних із Зимовою війною і Війною-продовженням, у посланнях фінською мовою висловлюють позицію щодо ситуації у сфері політики безпеки або передають привіти президенту Росії Владимиру Путіну. У деяких повідомленнях також використовуються зневажливе прізвисько росіян в Фінляндії ryssä і лайливі слова.
Згідно з написами, переглянутими Yle, фіни використовують у своїх повідомленнях більш грубі вирази, ніж люди з інших країн. Це підтверджує і координатор проєкту SignMyRocket Антон Соколенко.
– З інших країн замовляють переважно особисті послання або щось смішне.
Чи замовляють подібні написи з інших країн, які постраждали від дій Радянського Союзу під час Другої світової або Холодної війни?
– Ні. З країн Балтії, наприклад, надходить відносно мало донатів, – каже Соколенко.
Антон Соколенко розповідає про пожертви, зроблені фінами. Він керує проєктом SignMyRocket, який діє при організації "Центр допомоги армії, ветеранам та їхнім сім'ям".
За серсивом SignMyRocket стоять українські волонтери, які збирають кошти на допомогу ЗСУ. Вони ведуть свою діяльність з 2014 року, коли Росія анексувала Крим і почала військові дії на сході України.
Інтернет-сервіс, через який можна замовити написи на снаряди, відкрився навесні минулого року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За словами Соколенка, на початок січня з Фінляндії надійшло 600-700 замовлень. Загалом за них було отримано 140000 євро.
У замовленнях від фінів зафіксовано два пікові моменти: перший трапився в жовтні минулого року, коли про участь у проєкті повідомив депутат парламенту Мікко Кярня. Вдруге фіни почали масово надсилати замовлення в Новий рік, коли в соцмережах про свої послання розповіли голова парламентського комітету в закордонних справах Юссі Галла-Аго і письменниця Софі Оксанен(siirryt toiseen palveluun).
Найбільше донатів поки що зробили громадяни США. Фіни на другому місці.
"Мене не цікавлять етичні питання"
На зібрані донати для ЗСУ було куплено автомобілі, приціли, тепловізійні камери і радіотелефони.
У день візиту Yle до офісу проєкту доставили тридцять розвідувальних дронів, які вирушать на фронт.
Соколенко каже, що йому траплялися відгуки або статті у ЗМІ, де проєкт звинувачують у неетичності. Він також знає про розгорнуту у Фінляндії дискусію про етичний бік послань.
Зокрема, оглядач газети Iltalehti Оскарі Оннінен розкритикував рішення відомих фінів замовити написи на снарядах.
– Усе, що я можу сказати про етику, це те, що мені все одно. Якщо прийдуть гроші і якщо ми зможемо на них купити предмети першої необхідності для солдатів, мене не хвилюють етичні питання.
Антон Соколенко від самого початку не думав, що проєкт буде успішним, але донати за перший тиждень роботи проєкту змусили його змінити свою думку.
Соколенко хоче нагадати критикам, що Україна захищається від агресії Росії. Про моральний бік, на його думку, мають думати самі донори.
– Вони [замовники] добре знають, що зброя, на яку нанесено їхнє послання, вбиває людей. Особливо коли напис замовляється на снаряд Excalibur, точність якого становить чотири метри.
Соколенко розповідає, що більшість негативних відгуків надходить від проросійськи налаштованих користувачів.
Харків, 30.01.2023. В результаті російського удару, попередньо, ракетою С-300, завданій по житловій 4-х поверхівці в Київському районі Харкова, троє постраждалих отримали ушкодження, загинула літня жінка.
Харківʼянин Мстислав Чернов отримав приз глядацьких симпатій на кінофестивалі Sundance Film Festival у США. Там відбулася світова премʼєра його документальної стрічки «20 днів у Маріуполі». Журналісти Associated Press були фактично єдиною знімальною групою в оточеному місті у березні 2022го року. Завдяки тому, що вони змогли вибратися з Маріуполя і вивезти всі світлини та понад 30 годин відео, росіянам вже ніколи не вдасться приховати свої злочини від світу.
Старший лейтенант ЗСУ, командир протитанкового взводу Тетяна Чорновол показала журналістам місця бойової слави ПТРК «Стугна» та свого підрозділу. Стаття за посиланням.
Тетяна вмикає музику, з її телефона лунає: “Зродились ми великої години”.
- З цією піснею я їхала на війну. Мама з дітьми була у Львові, бо я чекала наступу раніше і відправила їх ще до 20 лютого. А сама в ніч на 24-те вирушила за ракетами для «Стугни». Ми домовлялися: коли почнеться, мій побратим їде по «Стугну», а я - по ракети для неї. Зрештою, «Стугна» та ракети зустрілися під Києвом.
У лікарні частково пошкоджене обладнання. Вибиті вікна, їх забили плитами OSB задля безпеки дітей. Також облаштували укриття, до якого спускаються під час масових обстрілів.
Ще один аспект війни. Закарпатський документаліст Дмитро Грешко знімає документальний фільм “Дівія” про те, якої непоправної шкоди військова агресія росії завдає довкіллю. Роботу над фільмом Дмитро розпочав восени минулого року.
На деокупованих територіях та в прифронтовій зоні режисер знімає згорілі ліси, випалені та пошрамовані російськими снарядами поля, заміновані дороги, отруєні мастилом із розбитої техніки річки. Стрічка Грешка має показати масштаб екоциду, який зараз відбувається на території України.
Минають століття, цивілізація розвивається, люди досліджують далекий космос, а російська федерація тим часом декриміналізувала мародерство і для них тепер це не злочин. Браві орки пакують і надсилають додому поштою небачений ними раніше і омріяний набір краденого майна. Родом вони з іншої, дикунської цивілізації, ім’я якій – росія.
Краматорськ. Будинок в який сьогодні ввечері влучила російська ракета, зруйновано повністю. На місці рятувальники, правоохоронці та комунальні служби розбирають завали. Вже відомо про двох загиблих і семеро поранених.
До вашої уваги перша серія документального фільму про бої за Бахмут – найгарячішу точку фронту очима бійців азовського підрозділу. Напружена атмосфера щоденного ритму війни в епіцентрі боїв за Донбас, що для українських захисників давно стала рутиною.
Маріуполь. За розповідями місцевих, будинок був збудований у 2006 році. У 2022 його зруйнували російські війська. Після окупації міста рештки будинку намагались знести, але через монолітну конструкцію каркас встояв навіть після кількох підривів.
Два британські волонтери, які зникли в районі Соледара, загинули під час спроби евакуації
Ендрю Бегшоу та Крістофер Перрі (Фото:Sky News)
Два британські волонтери Кріс Перрі та Ендрю Бегшоу, які вважалися зниклими безвісти, загинули на сході України під час спроби гуманітарної евакуації, повідомляє ВВС із посиланням на родину Перрі у вівторок, 24 січня.
Рідні волонтера розповіли, що ті намагалися провести евакуацію з Соледара, за який зараз тривають запеклі бої.
«Він [Кріс Перрі] опинився в Україні у березні, в найтемнішу годину на початку російського вторгнення, і допоміг тим, хто найбільше цього потребував, врятував понад 400 життів і безліч покинутих тварин», — додала сім'я.
Sky News із посиланням на сім'ю Бегшоу пише, що він і Перрі намагалися врятувати літню жінку з Соледара, коли в їхню машину влучив артилерійський снаряд.
«Ендрю самовіддано пішов на великий особистий ризик і врятував багато життів. Ми любимо його і дуже пишаємось тим, що він зробив», — сказано в заяві родини.
Sky News повідомляло, що до повномасштабного вторгнення Росії в Україну 28-річний Перрі працював тренером з бігу в англійському Челтнемі. 47-річний Бегшоу жив у Новій Зеландії та займався науковими дослідженнями в галузі генетики. За словами його родини, він приїхав в Україну, бо вважав це правильним вчинком.https://nv.ua/ukr/ukraine/events/volonteri-z-britaniji-znikli-bilya-soledara-sim-ya-krisa-perri-pidtverdila-jihnyu-zagibel-50299694.html
Світлина з лікарні у Херсоні, яку сьогодні обстріляли росіяни. Внаслідок обстрілу загинуло троє людей, ще 8 отримали поранення.
Непридумана історія про те, як на початку повномасштабного вторгнення група відчайдушних чоловіків вивезла з військового заводу ракети для фронту. Повністю стаття за посиланням.
Військовий завод, що розміщений неподалік Малина на Житомирщині, вщерть заповнений ракетами, у перші дні російської агресії проти України виявився нічийним. Кілька добровольців, ризикуючи життями, взялися й за шість ходок, під бомбуваннями та обстрілами, у прямій видимості ворожих ДРГ, вивезли ракети. У тому числі «Нептуни», які потім уразили крейсер «Москва».
В скарбничку світлин "тих, що тримаються". Годинник Миколаєва. Він не стоїть, він рахує хвилини до нашої перемоги.
"Між очей. Всього найкращого, Маннергейм" – фіни одні з найактивніших замовників "написів помсти" на снарядах у сервісі SignMyRocket
Фіни майже єдині, хто замовляє повідомлення про помсту, каже координатор проєкту SignMyRocket. Журналіст Yle відвідав офіс онлайн-сервісу в Черкасах.
"In the Spirit of the Winter War from Finland ", тобто "У дусі Зимової війни ". Такий напис був на снаряді, який українські солдати в січні випустили по позиціях російських військ. Зображення: Signmyrocket
СЛУЖБА НОВИН YLE
30.1. 12:44•Оновлено 30.1. 12:47
Поділитися
"In the Spirit of the Winter War from Finland", тобто "У дусі Зимової війни".
Такий напис був на снаряді, який українські солдати в січні випустили по позиціях російських військ. Фінський замовник заплатив за нього 200 доларів США, або трохи більше 180 євро.
Послання замовили через волонтерський сервіс SignMyRocket(siirryt toiseen palveluun), який збирає гроші для української армії. Будь-хто може за пожертву замовити будь-який напис на снаряді.
Послання замовляють люди з усього світу. Фіни виділяються на тлі інших, розповідає представник волонтерів.
– Фіни – майже єдині, хто надсилає повідомлення про помсту, – каже координатор проєкту Антон Соколенко.
Журналіст Yle Максим Федоров відвідав офіс проєкту в Черкасах і переглянув написи, замовлені через сервіс SignMyRocket.
Послання, що стосуються агресії Радянського Союзу щодо Фінляндії під час Другої світової війни, чітко виділяються серед решти повідомлень.
У цій статті Yle публікує кілька прикладів написів від фінів на снарядах.
"Ми ніколи не забудемо 1939 рік". Напис безпосередньо відноситься до Зимової війни. Зображення: Signmyrocket
На багатьох фотографіях, переглянутих Yle, вказані точні дата і місце.
Так, на одному із снарядів вказана дата 20 січня 1940 року, а місце – Тампере. Повідомлення, ймовірно, відноситься до великого бомбардування міста, коли 32 радянських літаки бомбили міські райони Піспала, Петсамо і Фінлейсон.
На снаряді вказана дата 20 січня 1940 року, а місце – Тампере. Йдеться, ймовірно, про велике бомбардування міста, коли 32 радянських літаки бомбили міські райони Піспала, Петсамо і Фінлейсон. Зображення: Signmyrocket
На іншій фотографії згадується село Локка в Соданкюля в Лапландії і дата 14 липня 1944 року. Цього дня радянський партизанський загін напав на село і вбив 21 мирного жителя, 20 з яких були жінки і діти.
Це був найруйнівніший напад на цивільне населення, здійснений радянськими партизанами під час Війни-продовження.
Снаряд, на якому написано "Локка 14.7.1944 – Ми не забудемо, хоча ви так думали, нещасні". У фінському селі Локка радянський партизанський загін вбив 21 мирного жителя, 20 з яких були жінки і діти. Зображення: Signmyrocket
Частина послань стосується територіальних поступок Фінляндії Радянському Союзу.
На одному з снарядів згадується місто Сортавала, розташоване на північному березі Ладозького озера. Фінляндія була змушена поступитися містом СРСР, спочатку після Зимової війни 1940 року, а потім за умовами Московського перемир'я 1944 року.
На снаряді написано "Поверніть Сортавалу". Фінляндія була змушена поступитися містом СРСР, спочатку після Зимової війни 1940 року, а потім за умовами Московського перемир'я 1944 року. Зображення: Signmyrocket
Багато послань також містять імена фінських жителів і дати Зимової війни або Війни-продовження. Написи, ймовірно, відносяться до дати смерті людини, яка загинула на війні.
Більшість повідомлень, які надсилають фіни, написані фінською мовою, але є також багато послань англійською.
Кілька фінських повідомлень також містять цитати з пісні воєнного часу "Silmien välliin" ("Між очей"), написаної Рейно Палмротом. Деякі з них є прямими цитатами з пісні, інші - перефразовані.
"Silmien välliin ryssää, kyllä se siihen tyssää" ("Між очей росіянина, і буде йому кінець").
"Silmien välliin, T: Mannerheim" ("Між очей, Всього найкращого, Маннергейм").
Крім фраз, пов'язаних із Зимовою війною і Війною-продовженням, у посланнях фінською мовою висловлюють позицію щодо ситуації у сфері політики безпеки або передають привіти президенту Росії Владимиру Путіну. У деяких повідомленнях також використовуються зневажливе прізвисько росіян в Фінляндії ryssä і лайливі слова.
Згідно з написами, переглянутими Yle, фіни використовують у своїх повідомленнях більш грубі вирази, ніж люди з інших країн. Це підтверджує і координатор проєкту SignMyRocket Антон Соколенко.
– З інших країн замовляють переважно особисті послання або щось смішне.
Чи замовляють подібні написи з інших країн, які постраждали від дій Радянського Союзу під час Другої світової або Холодної війни?
– Ні. З країн Балтії, наприклад, надходить відносно мало донатів, – каже Соколенко.
Антон Соколенко розповідає про пожертви, зроблені фінами. Він керує проєктом SignMyRocket, який діє при організації "Центр допомоги армії, ветеранам та їхнім сім'ям".
За серсивом SignMyRocket стоять українські волонтери, які збирають кошти на допомогу ЗСУ. Вони ведуть свою діяльність з 2014 року, коли Росія анексувала Крим і почала військові дії на сході України.
Інтернет-сервіс, через який можна замовити написи на снаряди, відкрився навесні минулого року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За словами Соколенка, на початок січня з Фінляндії надійшло 600-700 замовлень. Загалом за них було отримано 140000 євро.
У замовленнях від фінів зафіксовано два пікові моменти: перший трапився в жовтні минулого року, коли про участь у проєкті повідомив депутат парламенту Мікко Кярня. Вдруге фіни почали масово надсилати замовлення в Новий рік, коли в соцмережах про свої послання розповіли голова парламентського комітету в закордонних справах Юссі Галла-Аго і письменниця Софі Оксанен(siirryt toiseen palveluun).
Найбільше донатів поки що зробили громадяни США. Фіни на другому місці.
"Мене не цікавлять етичні питання"
На зібрані донати для ЗСУ було куплено автомобілі, приціли, тепловізійні камери і радіотелефони.
У день візиту Yle до офісу проєкту доставили тридцять розвідувальних дронів, які вирушать на фронт.
Соколенко каже, що йому траплялися відгуки або статті у ЗМІ, де проєкт звинувачують у неетичності. Він також знає про розгорнуту у Фінляндії дискусію про етичний бік послань.
Зокрема, оглядач газети Iltalehti Оскарі Оннінен розкритикував рішення відомих фінів замовити написи на снарядах.
– Усе, що я можу сказати про етику, це те, що мені все одно. Якщо прийдуть гроші і якщо ми зможемо на них купити предмети першої необхідності для солдатів, мене не хвилюють етичні питання.
Антон Соколенко від самого початку не думав, що проєкт буде успішним, але донати за перший тиждень роботи проєкту змусили його змінити свою думку.
Соколенко хоче нагадати критикам, що Україна захищається від агресії Росії. Про моральний бік, на його думку, мають думати самі донори.
– Вони [замовники] добре знають, що зброя, на яку нанесено їхнє послання, вбиває людей. Особливо коли напис замовляється на снаряд Excalibur, точність якого становить чотири метри.
Соколенко розповідає, що більшість негативних відгуків надходить від проросійськи налаштованих користувачів.
– Однак кілька разів я отримував запити з Росії та Білорусі. Люди запитували, як відправити гроші, щоб не було можливості відстежити донат на батьківщині. Рішення – криптовалюта, – каже Соколенко.https://yle.fi/a/74-20015373?fbclid=IwAR2ZIz_lTEOJPAHrxrACTJVZNFZseCPaOHGtrwQynVVItgxFWQpf9hVxmaA
Харків, 30.01.2023. В результаті російського удару, попередньо, ракетою С-300, завданій по житловій 4-х поверхівці в Київському районі Харкова, троє постраждалих отримали ушкодження, загинула літня жінка.
Старший лейтенант ЗСУ, командир протитанкового взводу Тетяна Чорновол показала журналістам місця бойової слави ПТРК «Стугна» та свого підрозділу. Стаття за посиланням.
Тетяна вмикає музику, з її телефона лунає: “Зродились ми великої години”.
- З цією піснею я їхала на війну. Мама з дітьми була у Львові, бо я чекала наступу раніше і відправила їх ще до 20 лютого. А сама в ніч на 24-те вирушила за ракетами для «Стугни». Ми домовлялися: коли почнеться, мій побратим їде по «Стугну», а я - по ракети для неї. Зрештою, «Стугна» та ракети зустрілися під Києвом.
Ще один аспект війни. Закарпатський документаліст Дмитро Грешко знімає документальний фільм “Дівія” про те, якої непоправної шкоди військова агресія росії завдає довкіллю. Роботу над фільмом Дмитро розпочав восени минулого року.
На деокупованих територіях та в прифронтовій зоні режисер знімає згорілі ліси, випалені та пошрамовані російськими снарядами поля, заміновані дороги, отруєні мастилом із розбитої техніки річки. Стрічка Грешка має показати масштаб екоциду, який зараз відбувається на території України.
БЕЗ МОНТАЖУ: бійці 3 ОШБр штурмують вагнерів у Бахмуті
Краматорськ. Будинок в який сьогодні ввечері влучила російська ракета, зруйновано повністю. На місці рятувальники, правоохоронці та комунальні служби розбирають завали. Вже відомо про двох загиблих і семеро поранених.