Панорамний вид на Дунай та Будапешт з будайского пагорба.
Бажання відвідати з туристичною метою Будапешт накопичувалось в моїх планах досить давно, останні два роки це бажання перетворилося на конкретний намір, і нарешті втілилося в життя в травні поточного року. Спочатку в планах було відвідування не лише Будапешта, а й Дебрецена та Хайдусобосло, з їхніми термальними басейнами, але оскільки нас після Угорщини чекав оздоровчий відпочинок на Закарпатті, було вирішено зробити акцент на угорській столиці. Не буду втомлювати розбором усіх логістичних варіантів як з України потрапити до Будапешта, їх досить багато, ми вибрали поїзд Харків -Мукачеве, з подальшою пересадкою на поїзд Мукачеве- Будапешт. Тривогу викликав лише годинний інтервал між поїздами, а коли настав час поїздки, ця тривога переросла у дуже великі "нерви". Поїздка припала на період максимальної активності БПЛА над Україною, графік руху було порушено, були незаплановані зупинки, за фактом до Львова прибули із затримкою на чотири години, залишки надії встигнути на потяг із Мукачево були давно втрачені, був потрібний запасний план. Потрапити в логістичний ланцюжок Мукачево-Чоп-Захонь-Будапешт на поїздах того ж дня вже не уявлялося можливим, залишався варіант тільки автомобільного трансферу, яким ми й скористалися, правда теж з нервовими та, зрозуміло, фінансовими витратами. Опускаю всі нюанси пригод по дорозі з Харкова до Мукачевого, далі їхали комфортабельним бусиком, кордон пройшли без черг та проблем, доставили прямо за адресою апартаментів.
Перед поїздкою до Будапешта було проведено певну підготовчу роботу. Після знайомства з деякими тематичними сайтами та відео в YouTube, було складено список основних визначних пам'яток міста, рекомендованих ресторанів та кафе, все це нанесено на Гуглівські карти з подальшою розробкою планів та маршрутів для знайомства зі столицею Угорщини. Після приїзду в Будапешт, незважаючи на прохолодну і сиру погоду, ми поспішили на перше знайомство з містом. Апартаменти я вибирав у пішій доступності до вокзалу Ньюгаті, до якого ми повинні були приїжджати та їхати додому. Залишивши речі в апартах, ми поспішили до найближчого ресторану угорської кухні з помічених на карті. Ним виявився Lecso Hungarian Restaurant, де ми познайомилися з угорським гуляшем та місцевим пивом. Вечеря добре зняла напругу після дороги, далі була прогулянка вздовж Дунаю та знаменитого угорського парламенту. Прогулянкою познайомилися з мостом Маргіт, пам'ятником Імре Надю, олімпійським майданчиком, пам'ятником Іштвану Тисі, а з іншого боку парламенту, пам'ятником Ференцу 2 Ракоці. Але, звичайно, головне враження залишає будівля угорського парламенту, настільки значне і монументальне, що ти спочатку не сприймаєш побачене за реальність. Кожен турист, перебуваючи в Будапешті, бачитиме парламент з різних місць у місті, при різному освітленні, але ви не перестанете їм милуватися та захоплюватися. Неподалік парламенту розташувалися теж гарні будівлі палацу правосуддя та палацу Грешема з меморіалом національних мучеників. Коли в Будапешті я бачив цікаві будівлі, не помічені на моїх картах, на допомогу приходив Google об'єктив, і ти отримуєш вичерпну інформацію. Заради справедливості, хочу сказати, поряд із парламентом стоять не лише вишукані історичні будівлі, спостерігається й радянська спадщина із доволі примітивною архітектурою.
Угорський парламент з круїзного кораблика.
Вид на парламент з моста Маргіт.
Будівля парламенту вночі.
Перший повноцінний день перебування в Будапешті розпочався з поїздки на другому трамваї вздовж Дунаю, оминаючи парламент, до наступної зупинки після центрального ринку. Пройшли повз торгівельно-розважальний комплекс balna Budapest, університет Корвіна та круїзних річкових кораблів, вийшли на міст Свободи. Міст дуже гарний, на вершинах опор сидять міфічні птахи Турули, з мосту відкриваються чудові краєвиди як у бік Буди, так і Пешта. Пройшовши через міст у бік Буди, ближче познайомилися з готелем Гелерт, однойменною купальною Гелерт, підійшли до Печерної церкви святого Герарда у горі Гелерт. Купальня Гелерт разом із готелем зараз перебувають на ремонті. Оскільки основне знайомство з Будою було заплановано наступного дня, пройшли мостом Свободи назад, прямо до будівлі центрального ринку Будапешта. Після численних відео в YouTube, я був вже готовий до відвідування цього місця, знаючи, що центральний ринок - це туристичний атракціон, де угорські делікатеси, паприка та сувеніри продаються за космічними цінами, фуд-корт на другому поверсі теж не найкраще місце знайомства з угорською кухнею. А численні матрьошки навряд чи можна вважати угорським сувеніром. Будівля ринку безперечно непересічна, але особисто мене більше цікавили металеві конструкції ринку, створені знаменитим Ейфелем.
Вийшовши з центрального ринку, туристи відразу потрапляють на відому пішохідну вулицю Ваці, в популярності якої більша заслуга піару, аніж реальних цінностей. Це вулиця численних сувенірних магазинів, щоправда, з цінами на товари більш приземленими, ніж на центральному ринку. Наше подальше знайомство з Будапештом, в хронологічному порядку виглядало так: вихід до мосту Ержебет і Внутрішньої церкви Будапешта Успіння Богоматері, палаци Клотильди (бажаючі можуть відвідати Párisi Passage Restaurant), церква Святого Петра, переміщуємося в єврейський квартал з оглядом Великої Синагоги, відвідування вулиці руїнних барів (руїнний клуб був закритий), обід у ресторані Fat Mama, вихід на площу Ференца Деака з однойменною станцією метро. Всі наші переміщення в Будапешті більше були схожими на екскурсію в музеї просто неба. Встигай тільки крутити головою в різні боки, документуючи побачене фото та відеозйомкою. Різні картинки міста спливають у пам'яті як кадри красивого кіно, і ти не можеш зрозуміти, що тобі сподобалося більше, щось конкретне чи атмосфера міста загалом.
Після нетривалого відпочинку було вирішено присвятити решту дня заслуженому релаксу та познайомитися з купальнями Будапешта. Пройшовши через міст Маргіт у бік Буди, знайшли місце розташування купальні Лукач та Велі Бей, але зупинилися на першій і не пошкодували. Відвідування купальні принесло заспокоєння і бадьорість одночасно, а також бажання знайомитися з Будапештом далі не захлинаючись, а із задоволенням поринаючи в атмосферу міста.
Міст Свободи на фоні гори Гелерт.
Гоьель Гелерт.
Центральний ринок Будапешта.
Центральний ринок з середини.
Туристична вулиця Ваці.
Міст Ержебет та церква Успіння Богоматері.
Будівля поряд з палацами Клотильди.
Пам'ятник поруч з Синагогою, присвячений пам'яті угорських євреїв, які загинули під час Голокосту.
Вулиця руїнних барів.
Палац Анкер.
На другий день поїхали в центр міста до зупинки 16 автобуса, на ньому через ланцюговий міст дісталися Будайського пагорба, прямо до Церкви Святого Матіяша та Рибальського бастіону. Церква вражає своєю красою, особливою черепицею даху, якщо приїхати раніше, то потрапляєш на концерт органної музики. Рибальський Бастіон є однією з візитівок Будапешта, чудовим оглядовим майданчиком та чудовим місцем для фотосесії. Обов'язково треба прогулятись вуличками старої Буди, побачити будівлю центрального угорського архіву. Далі, у напрямку Королівського палацу, підходимо до палацу Шандора, де можна спостерігати зміну військової варти. І нарешті, сам Королівський палац із усіма своїми прибудовами та фонтаном Матьяша. Хоча палац за свою історію руйнувався неодноразово, він виглядає дуже значно, уособлюючи історію Угорщини та Будапешта. Територія біля палацу є чудовим оглядовим майданчиком у бік Пешта, та його пам'яток, особливо парламенту, ланцюгового мосту та Базиліки святого Стефана. При спуску від Королівського палацу обов'язково потрібно заглянути в паркову зону на нижньому ярусі, після чого вже йти вздовж Дунаю до ланцюгового мосту (Сечені), фотографуючи міст та й звичайно один одного. З боку Пешта, біля мосту Сечені, ми бачимо відразу дві красиві знакові будівлі - це Академія наук Угорщини та Палац Грешем, де зараз розташований фешенебельний готель Four seasons, а між будинками пам'ятник графу Сечені. З іншого боку, неподалік від мосту розташувався музей воскових фігур мадам Тюссо, але ми його не відвідували. У пошуках ресторану для обіду ми пройшли через сквер і площу Свободи, де розташувалася ціла низка знакових пам'яток. По-перше, це пам'ятник жертв фашистської агресії проти Угорщини, як спроба покращити історію, адже всі знають, що в роки Другої світової війни Угорщина воювала на боці фашистської Німеччини, і на знак народного протесту, з протилежного боку вулиці, розташувалися фотографії та особисті речі жертв Голокосту. Трохи далі, на площі Свободи знаходяться пам'ятник Радянському солдатові в досить дивному оточенні бронзових постатей Джорджа Буша та Рональда Рейгана, останній виглядає найбільш фотогенічно, бо виглядає на тлі вулиці, яка веде до угорського парламенту. У період нашого перебування у сквері велися активні роботи з підготовки до винного фестивалю, тому місце для відвідування тут цікаве, але суперечливе.
Ресторан угорської кухні Tüköry Étterem знаходиться неподалік від скверу Свободи, але й не на найлюдніших вулицях, місце, де можна отримати гастрономічне задоволення. Щоб зменшити навантаження на ноги, після обіду була запланована прогулянка по Дунаю на кораблику, але довелося ще неабияк походити в пошуках найближчого рейсу і дока, від якого було відправлення. Гуляючи вздовж Дунаю, кожен турист, мимоволі проходить повз пам'ятник жертв єврейського народу в роки Другої світової війни - туфлі на набережній Дунаю, місце розстрілу євреїв.
Вирушаючи на прогулянку Дунаєм, треба знати, що не дивлячись на спільність маршруту, різні фірми організовують різне наповнення поїздки. Наша не включала не напоїв, ні їжі, коштувала 13 євро, тривалість прогулянки рівно годину, за цей час пропливаєте під п'ятьма мостами через Дунай, милуючись по обидва боки корабля знаковими пам'ятками Будапешта. Хочу попередити, що якщо ви купуєте такий формат річкової прогулянки, обов'язково запасіться бажаними напоями, бо ціни в барі на кораблі драконівські.
Цього ж дня була запланована піша вечірня прогулянка вздовж Дунаю, щоб була можливість зробити фотографії нічного Будапешта та його основних визначних пам'яток при електричному освітленні, які вже виглядають як декорації до фільму. Атмосфера вечірнього Будапешта особлива і охочих насолодитися нею достатньо. До речі, кілька слів щодо безпеки в угорській столиці. Я не знаю яким чином підтримується громадський порядок у Будапешті, але за чотири дні перебування в місті, поліцейських на вулицях міста я не бачив, вірніше, одного все ж таки бачив, але він був бронзовим. При цьому жодних проявів криміналу ми не спостерігали. Так, бомжі на вулицях міста не рідкість, але жодних проблем з ними не було. Також, я практично не відчував жодного виду та запаху "продуктів життєдіяльності" людини та домашніх тварин поблизу основних туристичних пам'яток. А от як миють вулиці Будапешта – бачив, і як влаштовують спеціальні зони для вигулу собак – також бачив. Тож розповіді деяких турблогерів про специфічні запахи на вулицях міста потрібно ділити на десять.
Статуя короля Святого Іштвана поруч собора Матьяша.
Фрагмент Рибальского бастиону.
Церква Святого Матьяша.
Колона Святой Трійці, присвячена жертвам чуми.
Вид на Будапешт з Рибальского бастіону.
Під час концерту органої музики в церкві Святого Матьяша.
Вівтар собору Святого Матьяша.
Фасад будівлі Королівського палацу.
Види на Будапешт зі смотрової біля Королівського палацу.
Паркова зона біля Королівського палацу.
Цепний міст Сечені.
Королівський палац, міст Сечені та круїзні кораблі з боку Пешта.
Туфлі на набережній Дунаю.
Привіт від автора та Рональда Рейгена.
Різномовні пасажири на екскурсійному кораблику.
Вечірня атмосфера Будапешта.
На третій, останній день перебування в Будапешті залишалося все, що було позначено на гуглівських картах для відвідування, але не охоплено за попередні дні. Помацавши "для успіху" бронзовий живіт пам'ятнику поліцейського і зробивши груповий портрет з ним, вирушили вивчати одну з основних визначних пам'яток Пешта - Базиліку Святого Стефана. Ліва башта була затягнута будівельною сіткою, але загалом Базиліка повноцінно діє як для віруючих, так і для туристів, а також у ній регулярно проходять концерти органної музики. Базиліка вражає як своїм зовнішнім виглядом, так і своїм шикарним внутрішнім оздобленням. Колони з бордового мармуру, золочені склепіння, барельєфи та розписи на стінах - все справляє незабутнє візуальне та емоційне враження. Крім того, у Базиліці, у спеціальному саркофазі, знаходиться культова реліквія – рука Святого Стефана, першого короля Угорщини. Вхід до Базиліку платний, проводити фото та відео зйомку дозволяють, приходити краще раніше, до приходу більшості туристів. Від Базиліки вийшли на проспект Андроші, тінисту гарну вулицю з безліччю брендових бутіків, помилувалися на ній будинком оперного театру, і на станції Octogon сіли в метро, на історичній гілці М1, яка є найдавнішою в Європі. На метро дісталися Площі Героїв, правда огляду монумента на ній та обеліска заважали ремонтні роботи та паркан поза периметром площі. За Площею Героїв починається міський парк Варошлігед, а там багато чого цікавого. Перейшовши через міст одразу відкривається вид на казковий замок Вайдухуняд, який виглядає дуже декоративно, як замковий острів серед паркових водойм. Такі місця зазвичай називають інстаграмними. Обійшовши територію замку вийшли до купалень Сечені, оскільки відвідування їх не планувалося, у тому числі через високий цінник (у пільговий час цінник стартував від 45 євро), то обмежилися оглядом купальні зовні та центральної зали на вході. Крім цього, у парковій зоні знаходяться будапештський цирк і зоопарк, але вони були нам не цікаві. Оскільки час наближався до обіду, ми на метро повернулися на станцію Octogon, і там незабаром знайшли ресторан Menza Étterem es Kávéház, неподалік пам'ятника Ференцу Лісту. Ресторан був з гарними відгуками та був запланований заздалегідь до відвідин. За рівнем сервісу та якості страв – це був найкращий ресторан, який ми відвідали у Будапешті.
До речі, кілька слів про громадський транспорт у Будапешті. Він переважно представлений трамваями, автобусами та метро. Для українців вже закінчився період безкоштовного користування громадським транспортом, проте таким правом користуються особи віком понад 65 років, за наявності документа, незалежно від національності. Трамвай номер два користується підвищеним інтересом у туристів, оскільки його маршрут пролягає вздовж набережної Дунаю, і під час руху можна переглянути багато визначних пам'яток Будапешта. На всі види громадського транспорту існують єдині квитки або загальні проїздні з різним терміном дії. Ми купували проїздні квитки блоком по 10 штук, тож ціна одного квитка виходить по 450 форинтів, повна ціна 500 форинтів. Місцеві жителі частіше користуються додатком Budapest Go або проїзними. Ми громадським транспортом користувалися в Будапешті небагато, оскільки місто більше спонукає до піших повільних прогулянок. Контролерів бачили лише на виході з метро, за відгуками штрафи значні, на вході до метро немає звичних турнікетів, квитки необхідно валідувати на вході, спеціальних автоматах.
На вечір останнього дня перебування було заплановано ознайомлення з островом Маргіт. Жили ми в пішій доступності від нього, тож йшли вже знайомим маршрутом. Однойменний міст Маргіт має форму тупого кута, і своїм кутом підходить до початку острова, з пішохідним та автомобільним спуском на нього. Острів Маргіт має довжину близько 3 км, вся його територія практично повністю зайнята парковою зоною, це справжня оазис великого мегаполісу, що користується великою популярністю як серед місцевого населення, так і серед туристів. Вздовж берегів острова розташовані бігові та велосипедні доріжки, але є й автомобільна дорога для одного маршруту автобуса та під'їзду машин до оздоровчого комплексу купальні Палатінус. Це найбюджетніша купальня в Будапешті, з елементами аквапарку в літню пору, користується великою популярністю серед місцевих. Недалеко від спуску до острова розташувався музичний фонтан, біля якого ми і провели останні хвилини на острові Маргіт, обмінюючись враженнями від відвідування Будапешта.
Гарний початок дня.
Будівля Базиліки Святого Стефана. 
Оздоблення Бвзиліки вражає.
Оперний театр Будапешта.
Загальний вид Базиліки з середини.
Фрагмент монументу на площі Героїв.
Замок Вайдухуняд.
Замок Вайдухуняд.
Купальня Сечені зовні.
Приємних вражень накопичилося достатньо, деякі навіть захоплюючи. Періоди здійснення своїх планів та мрій приносять почуття глибокого задоволення, особливо якщо воно супроводжується позитивними емоціями. Наше перебування у Будапешті стало одним із таких періодів. Угорська столиця - це самодостатнє місто зі своєю історією, чудовою архітектурою, безліччю визначних пам'яток, гарним міським ландшафтом. Але крім цього, Будапешт має і низку особливостей, привабливих для туристів. По-перше, з усіх європейських столиць, це єдине місто-курорт, що має цілу низку термальних лікувальних купалень, деякі з яких мають також історичну та архітектурну цінність. По-друге, за вартістю проживання та перебування в ньому, Будапешт, цілком, можна вважати, "бюджетним" містом. Хоча, судячи з відгуків, ситуація в цьому відношенні змінюється не на краще. Крім того, для українців Будапешт останнім часом став важливим транспортним хабом, звідки літають основні лоукостери по всій Європі та не лише. Досить добре відпрацьована логістика при відвідуванні Будапешта, як і вище перераховане, роблять його бажаною туристичною метою.
Крім того, в Будапешті поки що немає овертуризму, потрапити до всіх визначних пам'яток реально, до знакових краще приїжджати раніше.
Я вважаю, що ті три дні, які ми провели в Будапешті - це мінімальний термін, щоб познайомитися з основними пам'ятками міста та поринути в його атмосферу, а якщо дозволяє час і бюджет, то вам буде чим наповнити своє перебування в угорській столиці на значно більший термін. Знання англійської мови навіть на рівні А1, буде достатньо щоб відвідувати визначні пам'ятки міста, ресторани, магазини та ринки.
Активного шопінгу в Будапешті ми не практикували, але як перед поверненням додому не придбати угорські ковбаси, токайське вино, паприку та деякі сувеніри. Нас чекав переїзд на поїзді в Мукачево з вокзалу Ньюгаті, і вже у вагоні поїзда я дізнався, що квитки придбані в додатку нашої УЗ, підлягають роздрукуванню у паперовому варіанті, і це поширюється на всі потяги, що прямують до Будапешта, Відня та назад. На наше щастя контролер була прихильною, і обмежилася даними в смартфоні.
Після повернення в Україну, на нас чекав оздоровчий відпочинок у Шаяні, але це вже зовсім інша історія. Сподіваюся моя розповідь про перебування в Будапешті буде корисною для відвідування цього чудового міста, а сам передчуваю нові зустрічі з ним. Бажаю всім приємних та безпроблемних подорожей, мирного неба та повернення до мирного життя.
До нових пріємних подорожей.
Panoraminis Dunojaus ir Budapeš to vaizdas nuo Budos kalvos.
Noras aplankyti Budapeš tą turistiniais tikslais mano planuose kaupė si jau kurį laiką , per pastaruosius dvejus metus š is noras virto konkreč iu ketinimu ir pagaliau iš sipildė š ių metų geguž ę . Iš pradž ių planuose buvo aplankyti ne tik Budapeš tą , bet ir Debreceną bei Haidū sobosló su jų terminiais baseinais, tač iau kadangi po Vengrijos laukė me sveikatingumo atostogų Už karpatė je, buvo nusprę sta susitelkti į Vengrijos sostinę . Nepavargsiu analizuoti visų logistinių galimybių nuvykti į Budapeš tą iš Ukrainos, jų yra nemaž ai, pasirinkome traukinį Charkivas–Mukač evė , vė liau persė dant į traukinį Mukač evė –Budapeš tas. Nerimą kė lė tik valandos intervalas tarp traukinių , o kai atė jo laikas kelionei, š is nerimas virto labai dideliais „nervais“. Kelionė sutapo su didž iausio bepiloč ių orlaivių aktyvumo virš Ukrainos laikotarpiu, skrydž ių grafikas buvo sutrikdytas, buvo neplanuotų sustojimų , iš tikrų jų į Lvivą atvykome keturiomis valandomis vė liau, vilties likuč iai suspė ti į traukinį iš Mukač evo jau seniai buvo prarasti, reikė jo atsarginio plano. Patekti į Mukač evo-Č op-Zahony-Budapeš to logistikos grandinę traukiniu tą pač ią dieną nebebuvo į manoma, liko vienintelė iš eitis – pervež imas automobiliu, kuriuo ir pasinaudojome, nors ir su nerimu bei, ž inoma, finansinė mis iš laidomis. Praleidž iu visus nuotykių niuansus pakeliui iš Charkivo į Mukač evą , tada važ iavome patogiu mikroautobusu, kirtome sieną be eilių ir problemų , pristatyti tiesiai į buto adresą .
Prieš kelionę į Budapeš tą buvo atlikti keli parengiamieji darbai. Susipaž inus su keliomis teminė mis vietomis ir vaizdo į raš ais „youtube“, buvo sudarytas pagrindinių miesto lankytinų vietų , rekomenduojamų restoranų ir kavinių są raš as, visa tai buvo paž ymė ta „Google“ ž emė lapiuose, o vė liau parengti planai ir marš rutai Vengrijos sostinė s tyrinė jimui. Atvykę į Budapeš tą , nepaisant vė saus ir drė gno oro, nuskubė jome į pirmą ją paž intį su miestu. Aš pasirinkau butą , esantį pė sč iomis pasiekiamoje vietoje nuo Nyugati gelež inkelio stoties, į kurią turė jome atvykti ir grį ž ti namo. Palikę daiktus butuose, nuskubė jome į artimiausią vengrų restoraną , paž ymė tą ž emė lapyje. Paaiš kė jo, kad tai buvo vengrų restoranas „Lecso“, kuriame susipaž inome su vengrų guliaš u ir vietiniu alumi. Vakarienė gerai sumaž ino į tampą po kelio, tada laukė pasivaikš č iojimas Dunojaus pakrante ir garsiuoju Vengrijos parlamentu. Pasivaikš č iojimo metu susipaž inome su Margaritos tiltu, Imre Nagy paminklu, Olimpiniu stadionu, Istvá no Tisos paminklu ir kitoje parlamento pusė je – Ferenco II Rá kó czi paminklu. Tač iau, ž inoma, pagrindinį į spū dį palieka Vengrijos parlamento pastatas, toks į spū dingas ir monumentalus, kad iš pradž ių to, ką matai, nesuvoki kaip realybė s. Kiekvienas turistas, bū damas Budapeš te, pamatys parlamentą iš skirtingų miesto vietų , skirtingame apš vietime, bet nenustosi juo ž avė tis ir ž avė tis. Netoli parlamento taip pat yra graž ū s Teisingumo rū mų ir Greš amo rū mų pastatai su Nacionaliniu kankinių memorialu. Kai Budapeš te pamač iau į domių pastatų , kurie nebuvo paž ymė ti mano ž emė lapiuose, į pagalbą atė jo „Google Lens“ ir gauni iš samią informaciją . Są ž iningai noriu pasakyti, kad š alia parlamento yra ne tik iš skirtiniai istoriniai pastatai, bet ir sovietinio paveldo pastatai su gana primityvia architektū ra.
Vengrijos parlamentas iš kruizinio laivo.
Vaizdas į Parlamentą nuo Margit tilto.
Parlamento pastatas naktį .
Pirmą ją pilną mū sų vieš nagė s Budapeš te dieną pradė jome kelione antruoju tramvajumi palei Dunojų , aplenkdami parlamentą , iki kitos stotelė s po centrinio turgaus. Pravaž iavome „Balna Budapest“ prekybos ir pramogų kompleksą , Korvino universitetą ir kruizinius upių laivus ir iš ė jome ant Laisvė s tilto. Tiltas labai graž us, ant kolonų virš ū nių tupi mitiniai Turulų paukš č iai, o nuo tilto atsiveria nuostabū s vaizdai į Budą ir Peš tą . Perė ję tiltą Budos link, geriau susipaž inome su „Gellé rt“ vieš buč iu, to paties pavadinimo „Gellé rt“ pirtimi ir aplankė me Š v. Gerardo baž nyč ią oloje Gellé rto kalne. „Gellé rt“ pirtis kartu su vieš buč iu š iuo metu yra renovuojami. Kadangi pagrindinė paž intis su Buda buvo suplanuota kitą dieną , grį ž ome pė sč iomis per Laisvė s tiltą tiesiai į Budapeš to centrinio turgaus pastatą . Po daugybė s vaizdo į raš ų „youtube“ platformoje jau buvau pasiruoš ę s aplankyti š ią vietą , ž inodamas, kad centrinis turgus yra turistų traukos objektas, kuriame vengriš ki delikatesai, paprika ir suvenyrai parduodami astronominė mis kainomis, o antrame aukš te esantis maisto kiemelis taip pat nė ra geriausia vieta susipaž inti su vengriš ka virtuve. O daugybę lizdelių vargu ar galima laikyti vengriš ku suvenyru. Turgaus pastatas neabejotinai nepaprastas, bet asmeniš kai mane labiau domino metalinė s turgaus konstrukcijos, kurias sukū rė garsusis Eifelis.
Iš ė ję iš centrinio turgaus, turistai iš kart atsiduria garsiojoje pė sč ių jų gatvė je Vaci, kurios populiarumą labiau lemia vieš ieji ryš iai nei tikros vertybė s. Tai gatvė , kurioje gausu suvenyrų parduotuvių , nors prekių kainos yra ž emiš kesnė s nei centriniame turguje. Tolesnė mū sų paž intis su Budapeš tu, chronologine tvarka, atrodė taip: iš ė jimas į Erzsé bet tiltą ir Budapeš to vidinę Dievo Motinos Ė mimo į dangų baž nyč ią , Klotildė s rū mai (norintieji gali aplankyti restoraną „Pá risi Passage“), Š v. Petro baž nyč ia, persikė limas į ž ydų kvartalą su Didž iosios sinagogos apž iū ra, apsilankymas griuvė sių barų gatvė je (griuvė sių klubas buvo už darytas), pietū s restorane „Fat Mama“, iš ė jimas į Ferenco Deá ko aikš tę su to paties pavadinimo metro stotimi. Visi mū sų judesiai Budapeš te labiau priminė ekskursiją į muziejų po atviru dangumi. Tiesiog turė kite laiko pasukti galvą į vairiomis kryptimis, dokumentuodami tai, ką matote, nuotraukomis ir vaizdo į raš ais. Į vairū s miesto vaizdai mirga atmintyje tarsi kadrai iš graž aus filmo, ir negalite suprasti, kas jums labiau patiko, kaž kas konkretaus ar apskritai miesto atmosfera.
Po trumpo poilsio buvo nusprę sta likusią dienos dalį skirti pelnytam poilsiui ir paž inti Budapeš to pirtis. Perė ję Margaritos tiltą Budos link, radome Lukač o ir Veli Bey pirč ių vietą , bet sustojome prie pirmosios ir nesigailė jome. Pirč ių lankymas suteikė ramybė s ir energijos tuo pač iu metu, taip pat norą geriau paž inti Budapeš tą nepaskendant, bet su malonumu pasineriant į miesto atmosferą .
Laisvė s tiltas su Gellé rto kalnu fone.
Goelis Gelertas.
Budapeš to centrinis turgus.
Centrinis turgus iš vidurio.
Turistų gatvė Vaci.
Erzsé beto tiltas ir Mergelė s Marijos Ė mimo į dangų baž nyč ia.
Pastatas š alia Klotildė s rū mų .
Paminklas š alia sinagogos, skirtas Holokausto metu ž uvusių Vengrijos ž ydų atminimui.
Sugriuvusių barų gatvė .
Anker rū mai.
Vengrų restoranas „Tü kö ry É tterem“ į sikū rę s netoli Laisvė s aikš tė s, bet ir ne judriausiose gatvė se – vietoje, kur galima patirti gastronominių malonumų . Kad sumaž intume kojų apkrovą , po pietų buvo suplanuota kelionė laivu Dunojumi, tač iau vis tiek teko nemaž ai paeiti ieš kant artimiausio skrydž io ir prieplaukos, iš kurios iš vykimas. Eidamas Dunojumi, kiekvienas turistas nevalingai praeina pro Antrojo pasaulinio karo ž ydų tautos aukoms skirtą paminklą – batus ant Dunojaus krantinė s, ž ydų egzekucijos vietą .
Leisdamiesi į kelionę Dunojumi turė tumė te ž inoti, kad nepaisant marš ruto bendrumo, skirtingos į monė s organizuoja skirtingą kelionė s turinį . Mū sų kelionė je nebuvo nei gė rimų , nei maisto, ji kainavo 13 eurų , kelionė s trukmė – lygiai viena valanda, kurios metu plaukiate po penkiais tiltais per Dunojų , grož ė damiesi ikoniš kais Budapeš to vaizdais abiejose laivo pusė se. Noriu jus perspė ti, kad jei perkate tokio formato upė s kruizą , bū tinai apsirū pinkite norimais gė rimais, nes kainos laivo bare yra drakoniš kos.
Tą pač ią dieną buvo suplanuotas vakarinis pasivaikš č iojimas Dunojumi, kad bū tų proga nufotografuoti naktinį Budapeš tą ir jo pagrindinius lankytinus objektus apš viestame elektra, kurie jau atrodo kaip filmo dekoracijos. Vakarinio Budapeš to atmosfera ypatinga ir norinč ių jų ja pasimė gauti yra pakankamai. Beje, keli ž odž iai apie saugumą Vengrijos sostinė je. Než inau, kaip Budapeš te palaikoma vieš oji tvarka, bet per keturias dienas mieste miesto gatvė se nemač iau jokių policininkų , tiksliau, vieną mač iau, bet jis buvo bronzinis. Tuo pač iu metu nepastebė jome jokių nusikalstamumo apraiš kų . Taip, benamiai miesto gatvė se nė ra neį prasti, bet su jais problemų nekilo. Be to, prie pagrindinių turistinių objektų praktiš kai nejauč iau jokio ž monių ir naminių gyvū nė lių „atliekų “ vaizdo ar kvapo. Tač iau mač iau, kaip plaunamos Budapeš to gatvė s, kaip į rengtos specialios vietos š unims vedž ioti – taip pat mač iau. Taigi kai kurių kelionių tinklaraš tininkų pasakojimus apie specifinius kvapus miesto gatvė se reikė tų dalinti iš deš imties.
Karaliaus Š v. Stepono statula š alia Matijaus katedros.
Ž vejų bastiono fragmentas.
Š v. Mato baž nyč ia.
Š ventosios Trejybė s kolona, skirta maro aukoms atminti.
Budapeš to vaizdas iš Ž vejų bastiono.
Vargonų muzikos koncerto metu Š v. Mato baž nyč ioje.
Š v. Mato katedros altorius.
Karališ kų jų rū mų pastato fasadas.
Vaizdai į Budapeš tą iš apž valgos aikš telė s netoli Karališ kų jų rū mų .
Parko zona netoli Karališ kų jų rū mų .
Seč enė s grandininis tiltas.
Karališ kieji rū mai, Seč enio tiltas ir kruiziniai laivai iš Peš to pusė s.
Batai ant Dunojaus krantinė s.
Sveikinimai nuo autoriaus ir Ronaldo Reagano.
Daugiakalbiai keleiviai apž valginiame laive.
Vakaro Budapeš to atmosfera.
Beje, keli ž odž iai apie vieš ą jį transportą Budapeš te. Jį daugiausia reprezentuoja tramvajai, autobusai ir metro. Ukrainieč ių nemokamo vieš ojo transporto naudojimo laikotarpis jau baigė si, tač iau š ia teise naudojasi vyresni nei 65 metų asmenys, turintys dokumentą , nepriklausomai nuo tautybė s. Antrasis tramvajus sulaukia didelio turistų susidomė jimo, nes jo marš rutas driekiasi Dunojaus krantine, o kelionė s metu galima pamatyti daugelį Budapeš to lankytinų vietų . Visų tipų vieš ajam transportui yra vienkartiniai bilietai arba bendrieji kelionių bilietai su skirtingu galiojimo laikotarpiu. Mes pirkome kelionių bilietus po 10, todė l vieno bilieto kaina yra 450 forintų , pilna kaina – 500 forintų . Vietiniai gyventojai daž niau naudojasi „Budapest Go“ programė le arba kelionių kortelė mis. Mes maž ai naudojomė s vieš uoju transportu Budapeš te, nes miestas labiau skatina lė tą pasivaikš č iojimą . Kontrolieriai buvo matomi tik iš einant iš metro, remiantis atsiliepimais, baudos yra didelė s, prie į ė jimo į metro nė ra į prastų turniketų , bilietus reikia patvirtinti prie į ė jimo, specialiuose aparatuose.
Paskutinė s vieš nagė s dienos vakarui planavome apž iū rė ti Margaritos salą . Gyvenome netoli jos, todė l ė jome į prastu marš rutu. To paties pavadinimo Margaritos tiltas yra buko kampo formos, o jo kampas artė ja prie salos pradž ios, į jį veda pė sč ių jų ir automobilių nusileidimas. Margaritos sala yra apie 3 km ilgio, visą jos teritoriją beveik visiš kai už ima parko zona, tai tikra didelio metropolio oazė , labai populiari tiek tarp vietinių gyventojų , tiek tarp turistų . Bė gimo ir dvirač ių takai driekiasi palei salos pakrantes, tač iau yra ir kelias vienam autobusų marš rutui bei į važ iavimas automobiliu į „Palatinus“ baseinų sveikatingumo kompleksą . Tai pigiausias baseinas Budapeš te, vasarą turintis vandens parko elementų , labai populiarus tarp vietinių gyventojų . Netoli nusileidimo į salą yra muzikinis fontanas, prie kurio praleidome paskutines minutes Margaritos saloje, dalindamiesi į spū dž iais apie savo vizitą Budapeš te.
Gera dienos pradž ia.
Š v. Stepono bazilikos pastatas. Bvzilikos puoš yba į spū dinga.
Budapeš to operos teatras.
Bendras bazilikos vaizdas iš vidaus.
Paminklo Didvyrių aikš tė je fragmentas.
Vaiduchunado pilis
Vaiduchunado pilis
Seč eni pirtys iš iš orė s.
Malonių į spū dž ių susikaupė pakankamai, kai kurie netgi jaudinantys. Laikotarpiai, kai į gyvendiname savo planus ir svajones, suteikia gilaus pasitenkinimo jausmą , ypač jei tai lydi teigiamos emocijos. Mū sų vieš nagė Budapeš te buvo vienas iš tokių laikotarpių . Vengrijos sostinė yra savarankiš kas miestas, turintis savo istoriją , didingą architektū rą , daugybę lankytinų vietų ir graž ų miesto kraš tovaizdį . Tač iau be to, Budapeš tas turi ir nemaž ai turistams patrauklių savybių . Pirma, iš visų Europos sostinių tai vienintelis kurortinis miestas, turintis visą spektrą terminių SPA centrų , kai kurie iš jų taip pat turi istorinę ir architektū rinę vertę . Antra, kalbant apie pragyvenimo ir apgyvendinimo jame iš laidas, Budapeš tą galima laikyti „biudž etiniu“ miestu. Nors, sprendž iant iš atsiliepimų , situacija š iuo atž vilgiu nesikeič ia į gerą ją pusę . Be to, ukrainieč iams Budapeš tas pastaruoju metu tapo svarbiu transporto mazgu, iš kurio pagrindinė s pigių skrydž ių bendrovė s skraido po visą Europą ir už jos ribų . Gana gerai iš vystyta logistika lankantis Budapeš te, kaip iš vardyta aukš č iau, daro jį patrauklia turistine vieta.
Be to, Budapeš te dar nė ra per didelio turizmo, realu aplankyti visas lankytinas vietas, geriau į ikoniš kiausias atvykti anksč iau.
Manau, kad trys dienos, kurias praleidome Budapeš te, yra minimalus laikas susipaž inti su pagrindinė mis miesto į ž ymybė mis ir pasinerti į jo atmosferą , o jei laikas ir biudž etas leis, tuomet turė site kuo už pildyti savo vieš nagę Vengrijos sostinė je daug ilgesniam laikui. Anglų kalbos ž inių , net ir A1 lygio, pakaks aplankyti miesto lankytinas vietas, restoranus, parduotuves ir turgus.
Aktyvaus apsipirkimo Budapeš te nepraktikavome, bet kaip gi nenusipirkus vengriš kų deš rų , Tokajaus vyno, paprikos ir suvenyrų prieš grį ž tant namo. Laukė me traukinio persė dimo į Mukač evą iš Nyugati stoties ir jau traukinio vagone suž inojau, kad bilietai, į sigyti mū sų UZ programė lė je, turi bū ti spausdinami popierine forma, ir tai taikoma visiems traukiniams, vykstantiems į Budapeš tą , Vieną ir atgal. Laimei, dispeč erė buvo už jauč ianti ir apsiribojo iš maniojo telefono duomenimis.
Grį ž ę į Ukrainą , laukė me sveikatingumo atostogų Š ajane, bet tai jau visai kita istorija. Tikiuosi, kad mano pasakojimas apie vieš nagę Budapeš te bus naudingas lankantis š iame nuostabiame mieste, ir pati laukiu naujų susitikimų su juo. Linkiu visiems malonių ir be rū pesč ių kelionių , ramaus dangaus ir sugrį ž imo į ramų gyvenimą .
Iki naujų malonių kelionių .
