Незвичний парад відбувся у столиці України з нагоди 35-ї річниці Незалежності. Поки основні урочистості тривали на Софійській площі, Хрещатиком проїхали українські НРК, у небо підняли українські літаки та БпЛА, а по Дніпру пропливли морські дрони
Хто найточніше передбачив розпад СРСР? Чому західні політики рятували Горбачова? Чи був готовий до проголошення незалежності Кравчук? Чому у світі не одразу визнали незалежність України?
19-річний Матвій народився в Євпаторії та провів 12 років у російській окупації. Хлопець не підтримував дії окупаційної влади, самостійно вивчив українську мову та згодом наважився на виїзд. Подолавши шлях через Білорусь, він повернувся на підконтрольну Україні територію, отримав український паспорт, вступив до Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського на політологію, зустрів своє кохання та вперше святкує День Незалежності у Києві. Про російську мілітаризацію шкіл, тиск пропаганди й повернення додому - дивіться у сюжеті.
Іванові було лише 19, коли російські військові зупинили його на блокпості під Путивлем. Сказали, що потрібно лише перевірити документи, після чого він зможе їхати додому. Та за кілька хвилин хлопця вже везли до росії. Попереду були 40 місяців полону. Підвали, колонії, табори. Щоденні побиття, допити й голод.
Поки його однолітки здобували освіту в університетах та будували плани на майбутнє, він виживав у російських тюрмах. Цивільного студента перетворили на заручника. Ця історія не лише про російський полон. Вона про те, як виживають там, де людину намагаються зламати щодня.
Божевільний порятунок бійців: командир 475 ОШП Владислав Польський на цивільному пікапі вивіз поранених.
Історія надзвичайного героїзму.Командир роти 475 ОШП Владислав Польський на цивільному пікапі без жодного захисту виїхав на евакуацію двох поранених бійців. Операція зайняла близько пів години. За цей вчинок Владислав отримав звання «Героя України» від Президента України Володимира Зеленського. Бійці, якими керував Владислав Польський, успішно виконали бойову місію, проте згодом на них почали полювання російські дрони. Після поранення за бійцями штурмового полку «Code 9.2» відправили НРК (наземний роботизований комплекс), проте під час евакуації наземного робота з бійцями уразив дрон. Саме тоді Владислав вирішив сісти на пікап і самостійно виїхати на порятунок бійців. Усі деталі цієї унікальної операції дивіться у новому відео майора Андрія Макаренка для Армія Медіа.
Життя села Блакитне на Херсонщині. До повномасштабної війни тут вирувало життя, а зараз воно нагадує безлюдний острів: розбиті будинки, відсутність транспорту, роботи та інфраструктури. Із майже сотні жителів тут залишилося лише 19 людей. Проте місцеві відмовляються покидати рідну землю.
Уперше він пішов на фронт добровольцем ще в січні 2015 року: брав участь у бойових діях у складі 5-го батальйону Добровольчого українського корпусу “Правий сектор” . У березні 2022-го – долучився до одеської 126-ї бригади тероборони. До січня 2026 року був в угрупованні військ “Південь”, воював у полях зокрема і як піхотинець. Нині Пузік – військовослужбовець у складі платформи “Культурні сили”.
Незвичний парад відбувся у столиці України з нагоди 35-ї річниці Незалежності. Поки основні урочистості тривали на Софійській площі, Хрещатиком проїхали українські НРК, у небо підняли українські літаки та БпЛА, а по Дніпру пропливли морські дрони
Хто найточніше передбачив розпад СРСР? Чому західні політики рятували Горбачова? Чи був готовий до проголошення незалежності Кравчук? Чому у світі не одразу визнали незалежність України?
19-річний Матвій народився в Євпаторії та провів 12 років у російській окупації. Хлопець не підтримував дії окупаційної влади, самостійно вивчив українську мову та згодом наважився на виїзд. Подолавши шлях через Білорусь, він повернувся на підконтрольну Україні територію, отримав український паспорт, вступив до Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського на політологію, зустрів своє кохання та вперше святкує День Незалежності у Києві. Про російську мілітаризацію шкіл, тиск пропаганди й повернення додому - дивіться у сюжеті.
Від катувань до волонтерства й мрії про кіно: Іван Рєзнік після 40 місяців російського полону.
Іванові було лише 19, коли російські військові зупинили його на блокпості під Путивлем. Сказали, що потрібно лише перевірити документи, після чого він зможе їхати додому. Та за кілька хвилин хлопця вже везли до росії. Попереду були 40 місяців полону. Підвали, колонії, табори. Щоденні побиття, допити й голод.
Поки його однолітки здобували освіту в університетах та будували плани на майбутнє, він виживав у російських тюрмах. Цивільного студента перетворили на заручника. Ця історія не лише про російський полон. Вона про те, як виживають там, де людину намагаються зламати щодня.
Божевільний порятунок бійців: командир 475 ОШП Владислав Польський на цивільному пікапі вивіз поранених.
Історія надзвичайного героїзму.Командир роти 475 ОШП Владислав Польський на цивільному пікапі без жодного захисту виїхав на евакуацію двох поранених бійців. Операція зайняла близько пів години. За цей вчинок Владислав отримав звання «Героя України» від Президента України Володимира Зеленського. Бійці, якими керував Владислав Польський, успішно виконали бойову місію, проте згодом на них почали полювання російські дрони. Після поранення за бійцями штурмового полку «Code 9.2» відправили НРК (наземний роботизований комплекс), проте під час евакуації наземного робота з бійцями уразив дрон. Саме тоді Владислав вирішив сісти на пікап і самостійно виїхати на порятунок бійців. Усі деталі цієї унікальної операції дивіться у новому відео майора Андрія Макаренка для Армія Медіа.
Життя села Блакитне на Херсонщині. До повномасштабної війни тут вирувало життя, а зараз воно нагадує безлюдний острів: розбиті будинки, відсутність транспорту, роботи та інфраструктури. Із майже сотні жителів тут залишилося лише 19 людей. Проте місцеві відмовляються покидати рідну землю.
Уперше він пішов на фронт добровольцем ще в січні 2015 року: брав участь у бойових діях у складі 5-го батальйону Добровольчого українського корпусу “Правий сектор” . У березні 2022-го – долучився до одеської 126-ї бригади тероборони. До січня 2026 року був в угрупованні військ “Південь”, воював у полях зокрема і як піхотинець. Нині Пузік – військовослужбовець у складі платформи “Культурні сили”.