У Львівському Музеї архітектури та побуту відбувся благодійний фестиваль «Чекаfest». Захід присвятили пам’яті та з нагоди дня народження Ірини Цибух, позивний «Чека», парамедикині та журналістці. Програма складалась з освітньої та музичної частини, про це розповів брат Юрій Цибух, який є співорганізатором фестивалю. Говорили про теми, які були важливими для Ірини — це медіаграмотність, вшанування пам'яті полеглих військовослужбовців, також виступали гурти які слухала «Чека», серед них: Назва, Крихітка і подруга Ірини Марина Круть. На події збирали гроші для обладнання госпітальєрів.
1 червня 2025-го стало чорним днем російської авіації. 117 FPV-дронів Служби безпеки України, керовані 117 пілотами, атакували 4 російські стратегічні аеродроми. Відповідно до повідомлень СБУ, 41 літак противника зазнав різного ступеня пошкоджень (наразі немає підтверджень цієї цифри з незалежних джерел чи сервісів супутникових знімків). За даними СБУ, 13 з них згоріли. В інтервʼю УП Юрій Ігнат розповідає про те, що означає для України операція «Павутина», як армія відповідає на нарощування та модернізацію противником “шахедів”, про ідеальну зброю проти них, а також про наймасштабнішу у кількісному вимірі російську повітряну атаку.
Четверо загиблих та 28 поранених внаслідок обстрілу Сум з реактивної системи залпового вогню далекої дії. Влучання сталися в кількох районах міста, в тому числі на одній з центральних вулиць — проспекті Шевченка.
Для цих військових війна стала не лише випробуванням на полі бою, але й початком довгого та болісного шляху до відновлення. Військові, які отримали серйозні травми головного і спинного мозку, стикаються з непростими реаліями: лікування, реабілітація, відновлення фізичного та психологічного здоровʼя. Цей шлях вимагає неймовірної витримки, терпіння та підтримки.
Кожен день реабілітаційного процесу — це крок до відновлення, попри біль та труднощі. Це важка праця, яка не завжди приносить миттєвий результат, але кожен день наближає до нових можливостей. Спільно з фахівцями, які докладають всіх зусиль, ці люди повертаються до повноцінного життя, знову здобуваючи можливість рухатися.
Це складна і тривала боротьба, яку військові ведуть не лише з травмами, але й з самими собою.
Реабілітаційний центр «Модричі» — місце, де ці люди отримують шанс на нове життя, і де кожен фахівець робить все можливе, щоб повернути їм рухливість, а часом — повірити в справжнє диво.
Ще одне задокументоване свідчення російського терору цивільного населення Херсону. ....російські оператори безпілотників можуть відстежувати свої цілі за допомогою відео високої роздільної здатності, що не залишає жодних сумнівів - їхньою метою є вбивство, калічення та залякування цивільного населення...
Боротьба за українську свободу та незалежність триває щодня не лише на фронті, а й в українських містах і селах, окупованих росією. Там, де людина не має змоги взяти до рук зброю, але в неї лишається тільки воля, уява і власна позиція – утверджувати Україну там, де режим російської окупації, – з’являється ненасильницький спротив.
Саме про це документальна стрічка «ЛЮДИ КОЛЬОРУ СВОБОДИ», яку створила команда ГО "Тутешні". Це спроба подивитися у ретроспективі, яким був спротив цивільного населення України російській агресії з 2014 року і яким є дотепер.
У фільмі – історії людей, які чинили спротив у Криму, Донецьку, Луганську, Новоазовську, Мелітополі, Херсоні, розповіді активістів таких рухів ненасильницького спротиву, як «Жовта стрічка» та «Зла Мавка», свідчення тих, хто досі перебуває в окупованих містах, але знаходить в собі мужність малювати жовто-сині прапори, розвішувати стрічки, поширювати плакати з українською символікою, зберігати українські традиції та навіть вчити української мови інших.
Ідея фільму – нагадати, що ми повинні пам’ятати про наших людей на тимчасово окупованих росією територіях і маємо за них боротись. Ми щиро сподіваємось, що голоси українців з окупації почують як в Україні, так і поза її межами.
Головною композицією фільму став трек «Маніфест» Артема Пивоварова.
Документальним фільм «ЛЮДИ КОЛЬОРУ СВОБОДИ» створюється за сприяння Сил спеціальних операцій ЗСУ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Служба безпеки України оприлюднила частину найяскравіших відео уражень літаків стратегічної авіації рф. За результатами спецоперації «Павутина», хід якої контролював особисто Президент Володимир Зеленський, а реалізовував Голова СБУ Василь Малюк та колектив Служби, було уражено 41 російський літак.
Значна частина з них знищена безповоротно, а окремі уражені літаки будуть відбудовуватись довгими роками.
Зокрема, на кадрах зафіксовано удари fpv-дронів СБУ по чотирьох ворожих аеродромах: «Олєнья», «Іваново», Дягілєво» та «Бєлая». Саме там базувалася стратегічна авіація держави-агресора, яка регулярно обстрілює мирні українські міста. Серед уражених повітряних суден – «А-50», «Ту-95», «Ту-22», «Ту-160», а також «Ан-12» та «Іл-78».
Загальні втрати авіації противника становлять 41 одиницю.
Під час проведення операції було застосовано сучасну технологію керування БпЛА, яка поєднує автономні алгоритми штучного інтелекту та ручне втручання оператора.
Зокрема, частина БпЛА через втрату сигналу переходила на виконання місії з використанням штучного інтелекту за завчасно спланованим маршрутом. А після наближення і контакту до конкретно визначеної цілі автоматично спрацьовувала бойова частина.
Нагадаємо, що орієнтовна вартість техніки, ураженої за результатами спецоперації СБУ, перевищує 7 мільярдів доларів США.
Цих дітей убила Росія своєю війною. Хлопчики та дівчатка, чиї життя обірвалися через російські удари та обстріли, через бойові дії, яких Україна не хотіла жодної секунди, але від яких захищається вже протягом років.
Саме 4 червня ми вшановуємо пам’ять усіх таких дітей. Сьогодні ми ще не знаємо точної кількості загиблих, бо не маємо доступу до тимчасово окупованих територій. Це ще доведеться встановити, скільки вбитих Росією дорослих і дітей поховані в масових могилах біля Маріуполя та інших знищених росіянами наших міст і сіл.
Світ не повинен забувати й пробачати Росії цей страшний біль і таку агресію – абсолютно неспровоковану та злочинну російську війну проти України.
У памʼять про кожну вбиту дитину, у памʼять про кожне зруйноване людське життя має бути реальна солідарність світу – усіх у Європі, усіх в Америці, усіх в інших частинах світу – заради того, щоб Росія відповідала за скоєне та була змушена повернути Україні й українцям украдений мир.
“ПОДИВІТЬСЯ ЦЕ, якщо ви за кордоном: як говорити українцям з іноземцями, щоб вас не жаліли?” Як говорити з іноземцями про війну Росії проти України? Чому не Заході не розуміють українців? Як комунікувати війну на Заході та що робити з російською пропагандою? Відповіді на ці питання нададуть Ірина Цілик режисерка, поетка, Олександра Матвійчук голова організації “Центр Громадянських свобод”, що отримала Нобелівську премію миру в 2022, Максим Буткевич правозахисник, журналіст.
Бійці суміжного з 12-ою бригадою «Азов» 49-го ОШБ «Карпатська Січ» взяли в полон незвичайного солдата зс рф. Цей «турист» був студентом, який вчився у Нижньому Новгороді, але вирішив піти іншим шляхом. Малік Діоп – громадянин африканської країни Сенегал. Щоб заробити побільше грошей, він підписав контракт із зс рф. Йому обіцяли посаду кухаря, але його останньою зупинкою стало поранення і полон на околицях Торецька. Дивіться повну розповідь сенегальця про свою службу в окупаційних військах, ставлення росіян до африканців та історію потрапляння в полон до захисників.
Російські військові 5 червня скинули чотири авіаційні бомби на Херсон. Також РФ Також атакувала дронами та вдарила з артилерії. Пошкоджені щонайменше пʼять багатоквартирних будинків, приміщення одного із відділів Херсонської міської ради та три освітніх заклади. У будівлях вибиті близько 200 вікон.
Відео опубліковано із документальною метою, щоб розповідати правду про війну в Україні. Ми не маємо на меті нікого шокувати, засуджуємо будь-які насильницькі дії, проти використання зброї у не призначених для цього місцях.
Його називали смугастим агентом ЦРУ і малювали різноманітні пропагандистські плакати, на яких американці давали жукам вказівки, як нищити урожай в країнах соціалізму — СССР та його європейських сателітах. ІстерІя була настільки масовою, що не лише у пресі, але й на найвищому партійному рівні вірили - агенти із Вашингтону спеціально розкидають колорадських жуків над полями Німецької Демократичної Республіки, соціалістичної Польщі, Чехословаччини і усіма республіками СССР. Вночі. З літаків. Підло і цинічно. Коли приходило літо, то пильні громадяни вирушали на пошуки шкідників. Колорадський жук з Америки – це був один з найстійкіших пропагандистських міфів, створених комуністами для демонізації ворога, але існувало безліч інших. У час Корейської війни, коли Кремль підтримував одну із сторін конфлікту, а США та союзники іншу, у совєтських газетах одразу з’явилися матеріали про спеціальні бомби, в яких всередині знаходилися заражені чумою мухи або їхні личинки. Були історії про схованих в ампули небезпечних кліщів, зумисне висівання отруйної рослини борщівника, скажених тварин, яких спеціально запускали на територію імперії вороги і скляні кульки, що їх китайці розкидали вздовж Транссибірської магістралі. Cьогодні ми говоримо, як пропаганда СССР формувала образ зовнішнього ворога і виховувала в добрих совєтських громадян ненависть до усього світу. Відтак, коли зараз ми чуємо, як росіяни тиражують розповіді про українські біолабораторії, летючих мишей, заражених комарів та бойових птахів, то треба розуміти, що вони не з’явилися на порожньому місці – це плід спадкоємності спецслужб – від колишнього КГБ до сучасного ФСБ .
Нещодавно в Європі вийшла книга «Північний потік. Як Німеччина фінансувала путінську війну». Автори книги - Штефан Добберт та Ульріх Тіле отримали доступ до секретних документів, залучили сотню інформаторів, щоб розібратися в корупційних схемах, за допомогою яких путін роками впливав на німецьких політиків. Герхард Шредер, Ангела Меркель, ціла соціал-демократична партія Німеччини, та ще тисячі впливових людей в Німеччині працювали для того, щоб путін міг запустити газогін "Північний потік" в обхід України і отримувати за це надприбутки! Найцікавіші деталі розслідування німецький журналіст Штефан Доберт розкаже Акіму Галімову у ексклюзивному інтервʼю.
Кіт і Баба
27 хв ·
Кіт і Баба
14 хв ·
Чергування екіпажу Vampirе у Покровську.
У Львівському Музеї архітектури та побуту відбувся благодійний фестиваль «Чекаfest». Захід присвятили пам’яті та з нагоди дня народження Ірини Цибух, позивний «Чека», парамедикині та журналістці. Програма складалась з освітньої та музичної частини, про це розповів брат Юрій Цибух, який є співорганізатором фестивалю. Говорили про теми, які були важливими для Ірини — це медіаграмотність, вшанування пам'яті полеглих військовослужбовців, також виступали гурти які слухала «Чека», серед них: Назва, Крихітка і подруга Ірини Марина Круть. На події збирали гроші для обладнання госпітальєрів.
Репортаж з прикордоння Чернігівщини - спогади про 2022 рік та побоювання 2025 року.
1 червня 2025-го стало чорним днем російської авіації. 117 FPV-дронів Служби безпеки України, керовані 117 пілотами, атакували 4 російські стратегічні аеродроми. Відповідно до повідомлень СБУ, 41 літак противника зазнав різного ступеня пошкоджень (наразі немає підтверджень цієї цифри з незалежних джерел чи сервісів супутникових знімків). За даними СБУ, 13 з них згоріли. В інтервʼю УП Юрій Ігнат розповідає про те, що означає для України операція «Павутина», як армія відповідає на нарощування та модернізацію противником “шахедів”, про ідеальну зброю проти них, а також про наймасштабнішу у кількісному вимірі російську повітряну атаку.
Четверо загиблих та 28 поранених внаслідок обстрілу Сум з реактивної системи залпового вогню далекої дії. Влучання сталися в кількох районах міста, в тому числі на одній з центральних вулиць — проспекті Шевченка.
Для цих військових війна стала не лише випробуванням на полі бою, але й початком довгого та болісного шляху до відновлення. Військові, які отримали серйозні травми головного і спинного мозку, стикаються з непростими реаліями: лікування, реабілітація, відновлення фізичного та психологічного здоровʼя. Цей шлях вимагає неймовірної витримки, терпіння та підтримки.
Кожен день реабілітаційного процесу — це крок до відновлення, попри біль та труднощі. Це важка праця, яка не завжди приносить миттєвий результат, але кожен день наближає до нових можливостей. Спільно з фахівцями, які докладають всіх зусиль, ці люди повертаються до повноцінного життя, знову здобуваючи можливість рухатися.
Це складна і тривала боротьба, яку військові ведуть не лише з травмами, але й з самими собою.
Реабілітаційний центр «Модричі» — місце, де ці люди отримують шанс на нове життя, і де кожен фахівець робить все можливе, щоб повернути їм рухливість, а часом — повірити в справжнє диво.
Ще одне задокументоване свідчення російського терору цивільного населення Херсону. ....російські оператори безпілотників можуть відстежувати свої цілі за допомогою відео високої роздільної здатності, що не залишає жодних сумнівів - їхньою метою є вбивство, калічення та залякування цивільного населення...
Боротьба за українську свободу та незалежність триває щодня не лише на фронті, а й в українських містах і селах, окупованих росією. Там, де людина не має змоги взяти до рук зброю, але в неї лишається тільки воля, уява і власна позиція – утверджувати Україну там, де режим російської окупації, – з’являється ненасильницький спротив.
Саме про це документальна стрічка «ЛЮДИ КОЛЬОРУ СВОБОДИ», яку створила команда ГО "Тутешні". Це спроба подивитися у ретроспективі, яким був спротив цивільного населення України російській агресії з 2014 року і яким є дотепер.
У фільмі – історії людей, які чинили спротив у Криму, Донецьку, Луганську, Новоазовську, Мелітополі, Херсоні, розповіді активістів таких рухів ненасильницького спротиву, як «Жовта стрічка» та «Зла Мавка», свідчення тих, хто досі перебуває в окупованих містах, але знаходить в собі мужність малювати жовто-сині прапори, розвішувати стрічки, поширювати плакати з українською символікою, зберігати українські традиції та навіть вчити української мови інших.
Ідея фільму – нагадати, що ми повинні пам’ятати про наших людей на тимчасово окупованих росією територіях і маємо за них боротись. Ми щиро сподіваємось, що голоси українців з окупації почують як в Україні, так і поза її межами.
Головною композицією фільму став трек «Маніфест» Артема Пивоварова.
Документальним фільм «ЛЮДИ КОЛЬОРУ СВОБОДИ» створюється за сприяння Сил спеціальних операцій ЗСУ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
З фронту – на вершину світу. Зі шрамами – але без меж ©
Ветерани Головного управління розвідки МО України з ампутаціями кінцівок вперше в історії вирушили на Еверест.
На сьогодні Торецьк - одна з найгарячіших точок Донеччини. Вже більше півроку тут воюює 2-й мотопіхотний батальйон 93-ї бригади Холодний Яр.
Служба безпеки України оприлюднила частину найяскравіших відео уражень літаків стратегічної авіації рф. За результатами спецоперації «Павутина», хід якої контролював особисто Президент Володимир Зеленський, а реалізовував Голова СБУ Василь Малюк та колектив Служби, було уражено 41 російський літак.
Значна частина з них знищена безповоротно, а окремі уражені літаки будуть відбудовуватись довгими роками.
Зокрема, на кадрах зафіксовано удари fpv-дронів СБУ по чотирьох ворожих аеродромах: «Олєнья», «Іваново», Дягілєво» та «Бєлая». Саме там базувалася стратегічна авіація держави-агресора, яка регулярно обстрілює мирні українські міста. Серед уражених повітряних суден – «А-50», «Ту-95», «Ту-22», «Ту-160», а також «Ан-12» та «Іл-78».
Загальні втрати авіації противника становлять 41 одиницю.
Під час проведення операції було застосовано сучасну технологію керування БпЛА, яка поєднує автономні алгоритми штучного інтелекту та ручне втручання оператора.
Зокрема, частина БпЛА через втрату сигналу переходила на виконання місії з використанням штучного інтелекту за завчасно спланованим маршрутом. А після наближення і контакту до конкретно визначеної цілі автоматично спрацьовувала бойова частина.
Нагадаємо, що орієнтовна вартість техніки, ураженої за результатами спецоперації СБУ, перевищує 7 мільярдів доларів США.
Цих дітей убила Росія своєю війною. Хлопчики та дівчатка, чиї життя обірвалися через російські удари та обстріли, через бойові дії, яких Україна не хотіла жодної секунди, але від яких захищається вже протягом років.
Саме 4 червня ми вшановуємо пам’ять усіх таких дітей. Сьогодні ми ще не знаємо точної кількості загиблих, бо не маємо доступу до тимчасово окупованих територій. Це ще доведеться встановити, скільки вбитих Росією дорослих і дітей поховані в масових могилах біля Маріуполя та інших знищених росіянами наших міст і сіл.
Світ не повинен забувати й пробачати Росії цей страшний біль і таку агресію – абсолютно неспровоковану та злочинну російську війну проти України.
У памʼять про кожну вбиту дитину, у памʼять про кожне зруйноване людське життя має бути реальна солідарність світу – усіх у Європі, усіх в Америці, усіх в інших частинах світу – заради того, щоб Росія відповідала за скоєне та була змушена повернути Україні й українцям украдений мир.
“ПОДИВІТЬСЯ ЦЕ, якщо ви за кордоном: як говорити українцям з іноземцями, щоб вас не жаліли?” Як говорити з іноземцями про війну Росії проти України? Чому не Заході не розуміють українців? Як комунікувати війну на Заході та що робити з російською пропагандою? Відповіді на ці питання нададуть Ірина Цілик режисерка, поетка, Олександра Матвійчук голова організації “Центр Громадянських свобод”, що отримала Нобелівську премію миру в 2022, Максим Буткевич правозахисник, журналіст.
Бійці суміжного з 12-ою бригадою «Азов» 49-го ОШБ «Карпатська Січ» взяли в полон незвичайного солдата зс рф. Цей «турист» був студентом, який вчився у Нижньому Новгороді, але вирішив піти іншим шляхом. Малік Діоп – громадянин африканської країни Сенегал. Щоб заробити побільше грошей, він підписав контракт із зс рф. Йому обіцяли посаду кухаря, але його останньою зупинкою стало поранення і полон на околицях Торецька. Дивіться повну розповідь сенегальця про свою службу в окупаційних військах, ставлення росіян до африканців та історію потрапляння в полон до захисників.
Відео опубліковано із документальною метою, щоб розповідати правду про війну в Україні. Ми не маємо на меті нікого шокувати, засуджуємо будь-які насильницькі дії, проти використання зброї у не призначених для цього місцях.
Нічна атака росіян на Прилуки. Щонайменше шість влучань ударними безпілотниками типу "Герань" по житлових районах міста.