Наш співрозмовник — Ілля «Гендальф» Самойленко, офіцер бригади Азов. На війні з 2016, втратив руку та око, пройшов пекло Азовсталі та російський полон, але знову повернувся в стрій та продовжує службу в бригаді. Говоримо про нинішню ситуацію на фронті, умови служби в бригаді, програну інформаційну війну та збереження ідентичності українців.
В Ирпене ко второй годовщине освобождения от российской оккупации открыли памятник «Воля», для создания которого использовали осколки российских снарядов.
Селище Бородянка розташоване за 50 км на північ від Києва. Воно сильно постраждало під час спроби російського війська захопити столицю й на початку весни 2022 року пробуло в окупації понад 30 днів. Росіяни вбили багато мирних мешканців і поруйнували селище, зокрема його центральну вулицю.
Бородянка після звільнення від окупантів почала відбудову не одразу: спершу потрібно було документувати злочини російської армії, облікувати знищене й поруйноване, розчищати завали, прописувати проєкти з відновлення тощо. Проте за допомогою українських і міжнародних партнерів кілька успішних кейсів відбудови Бородянки вже є: наприклад, ЦНАП і ліцей № 1. Розповіддю про них розпочинаємо другий сезон проєкту «Відновлення міст», де з мешканцями населених пунктів, що відбудовують знищене російською армією, буде спілкуватися ведучий проєкту — архітектор Марко Савицький.
Від крайньої точки села Іскрисківщина до російського кордону — менше кілометра. До повномасштабного вторгнення тут жило 454 дорослі людини та 37 дітей. Зараз лишилось 38 людей. Як село виживає під постійними обстрілами та чи можливе, в перспективі, його відновлення у репортажі звідти.
У річницю деокупації Київщини хочу згадати про кросівочки.
Я працювала журналісткою і знімала деокуповані містечка і села. Бачила ексгумацію могил і розмародерені хати, з яких росіяни виносили побутову техніку, прикраси, олію, каву…
Памʼятаю, як італійська журналістка не могла записати монолог на камеру в Макарові, бо щоразу зривалася на сльози. Памʼятаю, як мій оператор відвертався, щоб витерти очі і дуже соромився, що не може «триматись професійно».
Памʼятаю, як ми слухали години злитих перехоплених розмов. Одна з них досі не йде мені з голови. У ній окупант дзвонив з Київщини своїй дружині. І питав, який розмір ноги у їхньої доньки, бо він знайшов в Ірпені хороші дитячі брендовані кросівки і «может софочка будєт носіть в школу». Софочці розмір підходив, дружина дуже зраділа.
Вони говорили про взуття ірпінськоі дитини. Що стало з домом цієї дитини, в якому шастали рускі, чи вижили її батьки і вона сама? Ми не знаємо.
Після цього я не раз чула, що росія - це не путін. Що росіяни не підтримують режим (це в останньому інтервʼю казав Макрон). Що рускі - заручники диктатури… Щоразу, чуючи це, я думаю, шо десь далеко в якійсь пєрмі чи уфі є софочка. І ця софочка просто зараз ходить до школи у кросівках української дитини. Вона, звісно, не путін. Але залишає по собі криваві сліди.
Росіяни дуже хочуть захопити Оріхів. Тому обстріли тут майже не вщухають: окупанти бомблять місто КАБами, руйнуючи інфраструктуру та забираючи життя місцевих. Ось що розповіли нашим журналістам військові, які боронять Оріхів, а також цивільні, які лишились у місті:
Як живе прифронтовий Оріхів?
Скільки місцевих тут залишилось і чому вони не виїжджають?
2 квітня — день звільнення Київщини від російських окупантів. Бійці аеророзвідки Боярського ДФТГ розповіли особисту історію про деокупацію міст на Київщині. Вони були єдиною бригадою аеророзвідки від Одеської траси до Житомирської. Група цивільних людей, які 24 лютого 2022 року залишили своє спокійне життя, відправилися захищати рідну Київську область.
До війни неможливо звикнути, і вона ближче, ніж здається. Я багато можу написати і сказати, але сьогодні у мене немає слів. Одне знаю, що у ненависті немає межі.
Росіяни знищують нас, як націю. І я і надалі буду робити важливу роботу, виховуючи дітей, попри все. Буду надалі розповідати їм про дисидентів, борців за українську незалежність, політичних вʼязнів, про Стуса, Симоненка, Курбаса, Світличного, Плюща та багатьох-багатьох інших. Бо знаєте що в них спільне? Не те, що вони постраждали від репресій, а те, що вони не здалися і не зламалися. Ось що найголовніше.
Мій останній урок вчора перед прильотом був у 10 класі: Леся Українка «Contra spem spero», дуже символічно.
«Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!»
Сергій “Тренер” Тіщенко — лейтенант ЗСУ, командир групи інженерного забезпечення 3 ОШБр. Знає все про фортифікаційні споруди та окопи зокрема. З цього відео ви дізнаєтесь:
Чому росіянам простіше копати якісні окопи?
Чому їхні оборонні споруди ефективніші за наші?
Що писали про нашу лінію оборони The New York Times?
Чим цікаві фортифікаційні споруди противника під Бахмутом та на Запоріжжі?
Як росіяни облаштовують оборону під час боїв за місто?
За якими книгами ми вчимося зводити фортифікаційні споруди?
Окрім окопів, ми також обговорили:
Що робити з цивільними, які живуть на лінії фронту?
Що робити цивільним у тилу, які не йдуть захищати?
Чи можливий новий наступ ЗСУ?
Скільки часу може (гіпотетично) знадобитись окупантам, щоби дійти до міста Дніпро?
Андрій Зелінський, священник УГКЦ, військовий капелан, викладач УКУ, письменник: «Я не прихильник популярної в духовній культурі фрази «на все воля Божа». В мене серйозні сумніви з цього приводу».
«одновимірних людей не існує»
«скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина»
«військовий капелан» задовго до війни
зміцнити духовний вимір воїна
Леонардо і знаряддя тортур
Папа Римський: чи міг би зупинити війну?
стіна героїв і друзів
«на війні легше розмовляти з Богом»
не «за що», а «навіщо»
зловтіха зі смертей в росії
«форма поразки – рускій мір під українським прапором»
Через повномасштабне вторгнення росії Україна стала однією із найбільш замінованих країн світу. Орієнтовно 156 тис. кв. км. території країни наразі є потенційно небезпечними через можливе замінування внаслідок терору росії.
Замінована площа складає приблизно 26% загальної площі нашої країни, що дорівнює площі деяких інших держав світу. Це учетверо більше за території Швейцарії та як половина Італії чи Німеччини.
Андрій Підлісний пішов воювати у 2014-му. Йому було тоді 20-ть. Без військової освіти, без повісток, добровольцем. До цивільного життя повернувся аж у 2021-му і тільки на шість місяців. 24 лютого зібрав рюкзак і поїхав за місцем прописки. Зупиняв росіян на півдні, став одним з тих, хто звільнили Херсон, а після - й зробили перші кроки для зачистки лівого берега від окупантів.
У розбитому селі на Харківщині бджоли влаштували вулик в ящику з-під БК і дали людям мед. Люди побудували навколо цієї пасіки свій маленький тимчасовий дім, щоб продовжити життя.https://www.facebook.com/share/p/Gr8GX76EYGZLyNNw/
На площі Свободи у Харкові встановили трон, виготовлений із залишків російських боеприпасів та фрагментів техніки ворога. Матеріал для інсталяції збирали по Харкову та Харківській області.
В гостях у Доцента легендарний, сталевий Ілля «Гендальф» Самойленко. Поговорили про політику, війну, економіку та майбутнє України.
Доцент знає — канал молодшого лейтенанта Бригади НГУ «Азов», Владислава Дутчака позивний «Доцент». У цивільному житті Влад — історик, кандидат філософських наук, доцент. У своїх відео, «Доцент» спілкується з людьми, що творять наше сьогодення та майбутнє. Цей канал про історії, історію та факти. Про тих, хто увійшов, або вляпався в історію. Про героїв, які викарбовують слово “Україна” у пам’яті людства.
У цьому випуску ми розкриємо таємниці однієї з найбільш важливих подій в історії України – вибуху на складах зброї в Сватовому. Дізнаємося, хто стояв за цими діями та яким чином українська зброя була знищена. Це розслідування розкриє обличчя колаборантів та засекречених російських агентів, які підірвали склади у Сватовому.
“Литовець” — снайпер ЗСУ, який виріс в Україні. Його батько — чеченець з роду Дудаєвих. “Литовець” воює з 2016 року. У 2023 році, під час бою в Андріївці, він вирушив на підмогу, але наступив на міну і втратив ногу. Ось що розповів нам “Литовець”:
Як снайперу не видати себе?
Яка найкраща позиція для стрільби?
Чи вдягають снайпери підгузки?
Чому снайпери у фільмах виглядають неправдоподібно?
Як “Литовець” ставиться до “кадирівців”?
Чи були колись “кадирівці” серед його цілей?
Скільки часу він найдовше провів на одній позиції?
Який його особистий рекорд дальності стрільби?
Якою була найскладніша ціль?
Чи хотів би він поїхати на історичну Батьківщину, до Чечні?
Російські окупанти засвітили на відео, як вантажать на судна українське зерно. Перший корабель з вкраденим зерном вийшов з порту окупованого Маріуполя в травні 2023 року. Загарбники це не приховували, навпаки – хизувались власними злочинами.
Подекуди назви суден у пропагандистських відео прикриті блюром, проте ми ідентифікували як судна, так і компанії, яким вони належать. І дізналися назви декількох російських зернотрейдерів, які вантажать туди зерно.
Флотом окупантів у Маріуполі керує російська держкомпанія “Роскапстрой”. І вона досі не під санкціями ЄС і Британії. Такі дії росіян підпадають під кримінальну відповідальність, адже судна не отримують дозвіл від української прикордонної служби, а українські органи влади в окупованих портах відсутні.
Тим часом у ЄС обговорюють необхідність обмеження імпорту аграрної продукції з росії та білорусі на тлі фермерських протестів. Чому це необхідно зробити і як росіяни крадуть українське збіжжя в окупації - у матеріалі Аліси Юрченко.
Наш співрозмовник — Ілля «Гендальф» Самойленко, офіцер бригади Азов. На війні з 2016, втратив руку та око, пройшов пекло Азовсталі та російський полон, але знову повернувся в стрій та продовжує службу в бригаді. Говоримо про нинішню ситуацію на фронті, умови служби в бригаді, програну інформаційну війну та збереження ідентичності українців.
Каховська ГЕС. Все, що від неї залишилось.
Денис Казанский
В Ирпене ко второй годовщине освобождения от российской оккупации открыли памятник «Воля», для создания которого использовали осколки российских снарядов.
Селище Бородянка розташоване за 50 км на північ від Києва. Воно сильно постраждало під час спроби російського війська захопити столицю й на початку весни 2022 року пробуло в окупації понад 30 днів. Росіяни вбили багато мирних мешканців і поруйнували селище, зокрема його центральну вулицю.
Бородянка після звільнення від окупантів почала відбудову не одразу: спершу потрібно було документувати злочини російської армії, облікувати знищене й поруйноване, розчищати завали, прописувати проєкти з відновлення тощо. Проте за допомогою українських і міжнародних партнерів кілька успішних кейсів відбудови Бородянки вже є: наприклад, ЦНАП і ліцей № 1. Розповіддю про них розпочинаємо другий сезон проєкту «Відновлення міст», де з мешканцями населених пунктів, що відбудовують знищене російською армією, буде спілкуватися ведучий проєкту — архітектор Марко Савицький.
Від крайньої точки села Іскрисківщина до російського кордону — менше кілометра. До повномасштабного вторгнення тут жило 454 дорослі людини та 37 дітей. Зараз лишилось 38 людей. Як село виживає під постійними обстрілами та чи можливе, в перспективі, його відновлення у репортажі звідти.
emmocean
У річницю деокупації Київщини хочу згадати про кросівочки.
Я працювала журналісткою і знімала деокуповані містечка і села. Бачила ексгумацію могил і розмародерені хати, з яких росіяни виносили побутову техніку, прикраси, олію, каву…
Памʼятаю, як італійська журналістка не могла записати монолог на камеру в Макарові, бо щоразу зривалася на сльози. Памʼятаю, як мій оператор відвертався, щоб витерти очі і дуже соромився, що не може «триматись професійно».
Памʼятаю, як ми слухали години злитих перехоплених розмов. Одна з них досі не йде мені з голови. У ній окупант дзвонив з Київщини своїй дружині. І питав, який розмір ноги у їхньої доньки, бо він знайшов в Ірпені хороші дитячі брендовані кросівки і «может софочка будєт носіть в школу». Софочці розмір підходив, дружина дуже зраділа.
Вони говорили про взуття ірпінськоі дитини. Що стало з домом цієї дитини, в якому шастали рускі, чи вижили її батьки і вона сама? Ми не знаємо.
Після цього я не раз чула, що росія - це не путін. Що росіяни не підтримують режим (це в останньому інтервʼю казав Макрон). Що рускі - заручники диктатури… Щоразу, чуючи це, я думаю, шо десь далеко в якійсь пєрмі чи уфі є софочка. І ця софочка просто зараз ходить до школи у кросівках української дитини. Вона, звісно, не путін. Але залишає по собі криваві сліди.
Таня Микитенко
Поясню, що це за кадри і ви зрозумієте, чому вони разом:
Перший, це те, як виглядали вулиці Бучі після того як її «асвабвждала» янсур.
Другий, це карта проживання військових, які убивали та грабували цивільних у Бучі. Карту зробили естонські фахівці за паспортними даними.
Чи треба щось ще додавати?
Документальний фільм про те, як росія протягом десятків років використовує популярну культуру як зброю проти України.
Росіяни дуже хочуть захопити Оріхів. Тому обстріли тут майже не вщухають: окупанти бомблять місто КАБами, руйнуючи інфраструктуру та забираючи життя місцевих. Ось що розповіли нашим журналістам військові, які боронять Оріхів, а також цивільні, які лишились у місті:
Як живе прифронтовий Оріхів?
Скільки місцевих тут залишилось і чому вони не виїжджають?
Якою є гуманітарна ситуація у місті?
Навіщо росіянам Оріхів?
Чи є у них шанси захопити місто?
Дюна, версія українська (світлина 4-ї танкової бригади).
2 квітня — день звільнення Київщини від російських окупантів. Бійці аеророзвідки Боярського ДФТГ розповіли особисту історію про деокупацію міст на Київщині. Вони були єдиною бригадою аеророзвідки від Одеської траси до Житомирської. Група цивільних людей, які 24 лютого 2022 року залишили своє спокійне життя, відправилися захищати рідну Київську область.
Дніпро. Вчителька української мови, української та зарубіжної літератури в своєму класі.
До війни неможливо звикнути, і вона ближче, ніж здається. Я багато можу написати і сказати, але сьогодні у мене немає слів. Одне знаю, що у ненависті немає межі.
Росіяни знищують нас, як націю. І я і надалі буду робити важливу роботу, виховуючи дітей, попри все. Буду надалі розповідати їм про дисидентів, борців за українську незалежність, політичних вʼязнів, про Стуса, Симоненка, Курбаса, Світличного, Плюща та багатьох-багатьох інших. Бо знаєте що в них спільне? Не те, що вони постраждали від репресій, а те, що вони не здалися і не зламалися. Ось що найголовніше.
Мій останній урок вчора перед прильотом був у 10 класі: Леся Українка «Contra spem spero», дуже символічно.
«Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!»
Сергій “Тренер” Тіщенко — лейтенант ЗСУ, командир групи інженерного забезпечення 3 ОШБр. Знає все про фортифікаційні споруди та окопи зокрема. З цього відео ви дізнаєтесь:
Чому росіянам простіше копати якісні окопи?
Чому їхні оборонні споруди ефективніші за наші?
Що писали про нашу лінію оборони The New York Times?
Чим цікаві фортифікаційні споруди противника під Бахмутом та на Запоріжжі?
Як росіяни облаштовують оборону під час боїв за місто?
За якими книгами ми вчимося зводити фортифікаційні споруди?
Окрім окопів, ми також обговорили:
Що робити з цивільними, які живуть на лінії фронту?
Що робити цивільним у тилу, які не йдуть захищати?
Чи можливий новий наступ ЗСУ?
Скільки часу може (гіпотетично) знадобитись окупантам, щоби дійти до міста Дніпро?
Андрій Зелінський, священник УГКЦ, військовий капелан, викладач УКУ, письменник: «Я не прихильник популярної в духовній культурі фрази «на все воля Божа». В мене серйозні сумніви з цього приводу».
«одновимірних людей не існує»
«скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина»
«військовий капелан» задовго до війни
зміцнити духовний вимір воїна
Леонардо і знаряддя тортур
Папа Римський: чи міг би зупинити війну?
стіна героїв і друзів
«на війні легше розмовляти з Богом»
не «за що», а «навіщо»
зловтіха зі смертей в росії
«форма поразки – рускій мір під українським прапором»
вміння бачити красу і час говорити гучно
Через повномасштабне вторгнення росії Україна стала однією із найбільш замінованих країн світу. Орієнтовно 156 тис. кв. км. території країни наразі є потенційно небезпечними через можливе замінування внаслідок терору росії.
Замінована площа складає приблизно 26% загальної площі нашої країни, що дорівнює площі деяких інших держав світу. Це учетверо більше за території Швейцарії та як половина Італії чи Німеччини.
Ще один ракурс повномасштабної війни. Як ремонтують обладнання, як відновлюють пошкоджені електромережі та про що мріють енергетики області.
Андрій Підлісний пішов воювати у 2014-му. Йому було тоді 20-ть. Без військової освіти, без повісток, добровольцем. До цивільного життя повернувся аж у 2021-му і тільки на шість місяців. 24 лютого зібрав рюкзак і поїхав за місцем прописки. Зупиняв росіян на півдні, став одним з тих, хто звільнили Херсон, а після - й зробили перші кроки для зачистки лівого берега від окупантів.
У розбитому селі на Харківщині бджоли влаштували вулик в ящику з-під БК і дали людям мед. Люди побудували навколо цієї пасіки свій маленький тимчасовий дім, щоб продовжити життя.https://www.facebook.com/share/p/Gr8GX76EYGZLyNNw/
На площі Свободи у Харкові встановили трон, виготовлений із залишків російських боеприпасів та фрагментів техніки ворога. Матеріал для інсталяції збирали по Харкову та Харківській області.
В гостях у Доцента легендарний, сталевий Ілля «Гендальф» Самойленко. Поговорили про політику, війну, економіку та майбутнє України.
Доцент знає — канал молодшого лейтенанта Бригади НГУ «Азов», Владислава Дутчака позивний «Доцент». У цивільному житті Влад — історик, кандидат філософських наук, доцент. У своїх відео, «Доцент» спілкується з людьми, що творять наше сьогодення та майбутнє. Цей канал про історії, історію та факти. Про тих, хто увійшов, або вляпався в історію. Про героїв, які викарбовують слово “Україна” у пам’яті людства.
“Литовець” — снайпер ЗСУ, який виріс в Україні. Його батько — чеченець з роду Дудаєвих. “Литовець” воює з 2016 року. У 2023 році, під час бою в Андріївці, він вирушив на підмогу, але наступив на міну і втратив ногу. Ось що розповів нам “Литовець”:
Як снайперу не видати себе?
Яка найкраща позиція для стрільби?
Чи вдягають снайпери підгузки?
Чому снайпери у фільмах виглядають неправдоподібно?
Як “Литовець” ставиться до “кадирівців”?
Чи були колись “кадирівці” серед його цілей?
Скільки часу він найдовше провів на одній позиції?
Який його особистий рекорд дальності стрільби?
Якою була найскладніша ціль?
Чи хотів би він поїхати на історичну Батьківщину, до Чечні?
Чи буде, на його думку, війна в Ічкерії?
Чи братиме він у ній участь?
Сьогодні після обіду росіяни гатили спочатку по Сумам (троє поранених), потім по Білопіллю (загинула одна жінка, троє поранених).
Війна через призму однієї родини. Трагедії, руйнування та продовження життя.
Російські окупанти засвітили на відео, як вантажать на судна українське зерно. Перший корабель з вкраденим зерном вийшов з порту окупованого Маріуполя в травні 2023 року. Загарбники це не приховували, навпаки – хизувались власними злочинами.
Подекуди назви суден у пропагандистських відео прикриті блюром, проте ми ідентифікували як судна, так і компанії, яким вони належать. І дізналися назви декількох російських зернотрейдерів, які вантажать туди зерно.
Флотом окупантів у Маріуполі керує російська держкомпанія “Роскапстрой”. І вона досі не під санкціями ЄС і Британії. Такі дії росіян підпадають під кримінальну відповідальність, адже судна не отримують дозвіл від української прикордонної служби, а українські органи влади в окупованих портах відсутні.
Тим часом у ЄС обговорюють необхідність обмеження імпорту аграрної продукції з росії та білорусі на тлі фермерських протестів. Чому це необхідно зробити і як росіяни крадуть українське збіжжя в окупації - у матеріалі Аліси Юрченко.