Побите житло місцевих – 20 приватних будинків. Пошкоджена лінія електропередач.
Через обстріли у Кривому Розі знову проблеми із водою Кривбасводоканал повідомляє, що
зупинилися комплекси і ключові насосні станції.
Водопровідна система змушена була перейти на генератори.
Наразі струм відновлено, перезапускаються насосні. Через це в деяких районах можливе зниження тиску, також спостерігатиметься тимчасове забарвлення води часточками з внутрішньої поверхні труб.
На зараз у місті ще частково знеструмлено кілька вулиць та ліній електротранспорту.
По Кривому Рогу вдарили балістичною ракетою "Іскандер"
Ймовірно, ракета розірвалася в повітрі. Це попередня інформація
від начальника Криворізької РВА Євгена Ситниченка.
У 2019 році Дует Anna Maria втрапили у скандал, відмовившись відповідати на питання «чий Крим?». Більш того, батьки співачок працюють у керівництві окупованого півострову. Після повномасштабного вторгнення дівчата нібито переосмислили свою позицію, і тепер виступають перед пораненими бійцями ЗСУ.
О 10.05 у Ромнах на Сумщині російський безпілотник типу "Shahed" влучив у навчальний заклад, будівля закладу повністю зруйнована. Щонайменше 2 освітян загинули. Їх тіла деблокували рятувальники ДСНС. Ще 3 людей отримали поранення. Є інформація, що під завалами знаходяться ще 2 працівників закладу. Пошуково-рятувальна операція триває.
P.S. Суми також з самого ранку сидять під тривогами та слухають бабахи. Потужно вітають нас з Днем прапора росіяни. Покидьки.
23 серпня 2015 року я вирішила повісити у Красноговці кілька прапорів. Так щоб пожираєме війною місто, хоч трохи стало світлішим.
Алея, яка вела до заводу, круг біля зруйнованої заправки та поворот на Мар'їнку. Цією дорогою я проїжджала по двадцять разів на день.
Евакуація поранених, поїздки на пошту в Курахово, шлях до РОПів та КСП. Дорога була одна.
Ідея виглядала максимально дурною та ризикованою. Місто повне сєпарів, постійні обстріли, брак часу та втома.
"Навіщо це тобі треба? Ось точно щось прилетить, поки вішатимеш. Руські ще сильніше обстрілюватимуть дорогу, якщо побачать прапори…”
Але я вмовила кількох солдатів мені допомогти. Артем, тоді ще один із співробітників Фонду “Повернись живим”, привіз трафарет тризуба та жовто-синю фарбу.
Через рік, два, три, п'ять у новинах про Красногорівку я постійно натрапляла на наші графіті Тризуба, нанесені на стіни будинків та паркани. Вицвілі, але добре помітні вони нагадували про те, що ми тоді так натхненно прикрашали свою зону відповідальності до свята.
23 серпня 2023 року я вирішила повісити в Авдіївці кілька прапорів. Так щоб і це, охоплене полум'ям війни місто, стало хоч трохи світлішим.
Дорога від Коксохіма повз руїни синього заводу до Ювілейного кварталу порита воронками від різноманітних мін та снарядів.
Сам завод, СТО, заправки та будинки, що на Індустріальному проспекті зруйновані КАБами (керованими авіабомбами) та ракетами. Щодня російські літаки скидають тонни бомб на Авдіївку. Більшість влучає саме в цей промисловий район.
Чотири кілометри дороги від повороту, який у біля знака Авдіївка, і до перших дев'ятиповерхівок машини намагаються пролітати на максимальній швидкості. Тут нема де сховатися від обстрілу. Будинки зруйновані, а узбіччі сповнені понівечених та згорілих автівок.
І саме тут я вирішила повісити прапори. Так, щоб кожен боєць проїжджаючи, отримував енергію від синьо-жовтих полотен, які супроводжували б його на цій небезпечній ділянці дороги.
Поки ми кріпили дротами прапори до стовпів, військові, які проїзжали повз, махали і сигналили нам. Дехто знімав на телефон, а одні навіть попросили прапор.
"Слабоуміє і відвага" - стало кодовою назвою нашого заходу. І на диво цього ранку по нас нічого не прилетіло. Хоча й медики попросили мене попередити їх про те, скільки людей реалізовуватиме проект, щоб вони підготували необхідну кількість мішків для 200-х.
Під канонаду розривів, стримуючи тремтіння рук, я вставляла держак у кишеню жовто-синього полотна і думала про те, що колись, у цивільному житті, я боялася залишити прапор на торпеді своєї машини, побоюючись, що розіб'ють скло.
А тут, під обстрілами, посеред міста, яке ворог стирає з лиця землі планомірними бомбардуваннями, ми вперто, стовп за стовпом, прикручуємо прапори до бетону.
Навіщо такий довгий лонгрід, спитайте ви.
Це відповідь на те, що для нас, військових, означає прапор.
Це не просто шматок синьо-жовтої тканини, державний символ чи офіційний стяг. Це сама суть нашого духа. Духа, який не зламає ворог. Духа, який навіть у найтемнішу і найстрашнішу ніч освітлюватиме наш шлях до перемоги.
Допитливий український YouTube-блогер намагається зрозуміти нібито прості, очевидне для нього, речі: як так сталося що комуністична Радянська Україна одномоментно стала Незалежною Україною?
Розкриваємо засекречені, досі невідомі факти, які відбулися ще до його народження - 30 років тому - і призвели до того, що Україна стала незалежною. Далеко не всі мріяли про Незалежну Україну в 1991 році. Але чому голосували за неї? Чому за місяць до того приїжджав президент США? У чому він переконував українців? Хто врешті-решт ці люди, які написали документ під назвою «Акт Проголошення Незалежності України»? Документ, який без перебільшення, змінив світ.
Це зібрання унікальних відео- та фото- документів, споминів безпосередніх учасників й свідків подій: депутатів Верховної Ради УРСР/України, урядовців, політиків, громадських діячів та журналістів, а також матеріалів українських та закордонних засобів масової інформації. Вперше за 30 років розкриваємо закономірності, політичні, економічні й історичні чинники та "випадковості" народження Незалежної України. Новонароджена держава радикально змінила геополітичну ситуацію на Євразійському субконтиненті, найголовніше – долі мільйонів українців. Нарешті ви дізнаєтеся імена «батьків-засновників», авторів Акту проголошення Незалежності. Таємниці Української Незалежності, 2021 – документальний фільм-розслідування. ГО "Юкрейніан медіа нетворк" @UMN-UkrMediaNetwork @babylon13ua За підтримки Фонду "Відродження" Автори ідеї - Марта Коломиєць, Данило Яневський. Режисер - Володимир Тихий. Частина проєкту - двотомник «30 років незалежності України». Автор – доктор політичних наук, професор Олександр Бойко (видавництво "Фоліо"). Сайт проєкту - http://24081991.com.ua
24 серпня - дещо символічна дата, це рівно півтора року від дня повномасштабного вторгнення РФ в Україну. "Якщо оцінювати не поточні події, а поглянути з висоти. Як можна оцінити третє півріччя великої війни - від провалу російського наступу, через втрату Соледара й Бахмута і до просування українського контрнаступу? Які тенденції війни заклав цей період?" Із цього запитання починаємо новий випуск програми "Дикий і Лиховій" не YouTube-каналі "Новинарня". Аналізуємо події на полі бою, в тилу та у навколовоєнній політиці наприкінці серпня 2023 року.
Коментують та дискутують: Євген Дикий – військовий і політичний аналітик, ветеран АТО, колишній командир штурмової роти у батальйоні “Айдар” зразка 2014-2015 років, громадський діяч; Дмитро Лиховій – журналіст, головний редактор “Новинарні“. Дикий наголошує: нинішній наступ має значний шанс на успіх, однак події останнього півріччя схиляють до думки, що війна швидко не закінчиться, і терміни її закінчення прогнозувати неможливо.
Ворог завдав ракетного удару по Кривому Рогу
Попередньо, постраждала 1 людина. Чоловіку надали допомогу, лікуватиметься амбулаторно.
Про це повідомляє ОВА.
Побите житло місцевих – 20 приватних будинків. Пошкоджена лінія електропередач.
Через обстріли у Кривому Розі знову проблеми із водою Кривбасводоканал повідомляє, що
зупинилися комплекси і ключові насосні станції.
Водопровідна система змушена була перейти на генератори.
Наразі струм відновлено, перезапускаються насосні. Через це в деяких районах можливе зниження тиску, також спостерігатиметься тимчасове забарвлення води часточками з внутрішньої поверхні труб.
На зараз у місті ще частково знеструмлено кілька вулиць та ліній електротранспорту.
По Кривому Рогу вдарили балістичною ракетою "Іскандер"
Ймовірно, ракета розірвалася в повітрі. Це попередня інформація
від начальника Криворізької РВА Євгена Ситниченка.
У 2019 році Дует Anna Maria втрапили у скандал, відмовившись відповідати на питання «чий Крим?». Більш того, батьки співачок працюють у керівництві окупованого півострову. Після повномасштабного вторгнення дівчата нібито переосмислили свою позицію, і тепер виступають перед пораненими бійцями ЗСУ.
І до теми загальних повітряних тривог.
Дякуємо за кожен ранок під рідним стягом. З Днем Державного прапора України!
О 10.05 у Ромнах на Сумщині російський безпілотник типу "Shahed" влучив у навчальний заклад, будівля закладу повністю зруйнована. Щонайменше 2 освітян загинули. Їх тіла деблокували рятувальники ДСНС. Ще 3 людей отримали поранення. Є інформація, що під завалами знаходяться ще 2 працівників закладу. Пошуково-рятувальна операція триває.
P.S. Суми також з самого ранку сидять під тривогами та слухають бабахи. Потужно вітають нас з Днем прапора росіяни. Покидьки.
З Днем Державного прапору України!
Оксана Чорна
День Прапора
23 серпня 2015 року я вирішила повісити у Красноговці кілька прапорів. Так щоб пожираєме війною місто, хоч трохи стало світлішим.
Алея, яка вела до заводу, круг біля зруйнованої заправки та поворот на Мар'їнку. Цією дорогою я проїжджала по двадцять разів на день.
Евакуація поранених, поїздки на пошту в Курахово, шлях до РОПів та КСП. Дорога була одна.
Ідея виглядала максимально дурною та ризикованою. Місто повне сєпарів, постійні обстріли, брак часу та втома.
"Навіщо це тобі треба? Ось точно щось прилетить, поки вішатимеш. Руські ще сильніше обстрілюватимуть дорогу, якщо побачать прапори…”
Але я вмовила кількох солдатів мені допомогти. Артем, тоді ще один із співробітників Фонду “Повернись живим”, привіз трафарет тризуба та жовто-синю фарбу.
Через рік, два, три, п'ять у новинах про Красногорівку я постійно натрапляла на наші графіті Тризуба, нанесені на стіни будинків та паркани. Вицвілі, але добре помітні вони нагадували про те, що ми тоді так натхненно прикрашали свою зону відповідальності до свята.
23 серпня 2023 року я вирішила повісити в Авдіївці кілька прапорів. Так щоб і це, охоплене полум'ям війни місто, стало хоч трохи світлішим.
Дорога від Коксохіма повз руїни синього заводу до Ювілейного кварталу порита воронками від різноманітних мін та снарядів.
Сам завод, СТО, заправки та будинки, що на Індустріальному проспекті зруйновані КАБами (керованими авіабомбами) та ракетами. Щодня російські літаки скидають тонни бомб на Авдіївку. Більшість влучає саме в цей промисловий район.
Чотири кілометри дороги від повороту, який у біля знака Авдіївка, і до перших дев'ятиповерхівок машини намагаються пролітати на максимальній швидкості. Тут нема де сховатися від обстрілу. Будинки зруйновані, а узбіччі сповнені понівечених та згорілих автівок.
І саме тут я вирішила повісити прапори. Так, щоб кожен боєць проїжджаючи, отримував енергію від синьо-жовтих полотен, які супроводжували б його на цій небезпечній ділянці дороги.
Поки ми кріпили дротами прапори до стовпів, військові, які проїзжали повз, махали і сигналили нам. Дехто знімав на телефон, а одні навіть попросили прапор.
"Слабоуміє і відвага" - стало кодовою назвою нашого заходу. І на диво цього ранку по нас нічого не прилетіло. Хоча й медики попросили мене попередити їх про те, скільки людей реалізовуватиме проект, щоб вони підготували необхідну кількість мішків для 200-х.
Під канонаду розривів, стримуючи тремтіння рук, я вставляла держак у кишеню жовто-синього полотна і думала про те, що колись, у цивільному житті, я боялася залишити прапор на торпеді своєї машини, побоюючись, що розіб'ють скло.
А тут, під обстрілами, посеред міста, яке ворог стирає з лиця землі планомірними бомбардуваннями, ми вперто, стовп за стовпом, прикручуємо прапори до бетону.
Навіщо такий довгий лонгрід, спитайте ви.
Це відповідь на те, що для нас, військових, означає прапор.
Це не просто шматок синьо-жовтої тканини, державний символ чи офіційний стяг. Це сама суть нашого духа. Духа, який не зламає ворог. Духа, який навіть у найтемнішу і найстрашнішу ніч освітлюватиме наш шлях до перемоги.
Зі святом, друзі!
Тримаймо стрій!
Оксана
Andriy Shevchuk
З Днем Незалежності!
Свобода - це не те, що вам дали. Свобода - це те, що у вас не можна забрати. З Днем відновлення незалежності!
росія "привітала" Дніпро сьогодні з Днем незалежності ракетним обстрілом серед ночі. Було гучно, чули мабуть в усіх куточках міста.
Кількість постраждалих через ракетний удар по Дніпру зросла до 10.
Зараз в лікарні – троє людей. Це 55-річна жінка, чоловіки 33 та 48 років. Вони у стані середньої тяжкості.
На фото – єдине, на що здатен «руський мир». Нищити все, до чого торкається. Такий вигляд має транспортний об’єкт, по якому терористи поцілили вночі.
Чаплине — рівно рік тому російська ракета забрала життя 25 людей
24 серпня 2022-го рашисти нанесли ракетний удар по залізничній станції Чаплине на Дніпропетровщині.
Тоді загинуло 25 людей, зокрема 2 дитини. Постраждала 31 особа.
Допитливий український YouTube-блогер намагається зрозуміти нібито прості, очевидне для нього, речі: як так сталося що комуністична Радянська Україна одномоментно стала Незалежною Україною?
Розкриваємо засекречені, досі невідомі факти, які відбулися ще до його народження - 30 років тому - і призвели до того, що Україна стала незалежною. Далеко не всі мріяли про Незалежну Україну в 1991 році. Але чому голосували за неї? Чому за місяць до того приїжджав президент США? У чому він переконував українців? Хто врешті-решт ці люди, які написали документ під назвою «Акт Проголошення Незалежності України»? Документ, який без перебільшення, змінив світ.
Це зібрання унікальних відео- та фото- документів, споминів безпосередніх учасників й свідків подій: депутатів Верховної Ради УРСР/України, урядовців, політиків, громадських діячів та журналістів, а також матеріалів українських та закордонних засобів масової інформації. Вперше за 30 років розкриваємо закономірності, політичні, економічні й історичні чинники та "випадковості" народження Незалежної України. Новонароджена держава радикально змінила геополітичну ситуацію на Євразійському субконтиненті, найголовніше – долі мільйонів українців. Нарешті ви дізнаєтеся імена «батьків-засновників», авторів Акту проголошення Незалежності. Таємниці Української Незалежності, 2021 – документальний фільм-розслідування. ГО "Юкрейніан медіа нетворк" @UMN-UkrMediaNetwork @babylon13ua За підтримки Фонду "Відродження" Автори ідеї - Марта Коломиєць, Данило Яневський. Режисер - Володимир Тихий. Частина проєкту - двотомник «30 років незалежності України». Автор – доктор політичних наук, професор Олександр Бойко (видавництво "Фоліо"). Сайт проєкту - http://24081991.com.ua
24 серпня - дещо символічна дата, це рівно півтора року від дня повномасштабного вторгнення РФ в Україну. "Якщо оцінювати не поточні події, а поглянути з висоти. Як можна оцінити третє півріччя великої війни - від провалу російського наступу, через втрату Соледара й Бахмута і до просування українського контрнаступу? Які тенденції війни заклав цей період?" Із цього запитання починаємо новий випуск програми "Дикий і Лиховій" не YouTube-каналі "Новинарня". Аналізуємо події на полі бою, в тилу та у навколовоєнній політиці наприкінці серпня 2023 року.
Коментують та дискутують: Євген Дикий – військовий і політичний аналітик, ветеран АТО, колишній командир штурмової роти у батальйоні “Айдар” зразка 2014-2015 років, громадський діяч; Дмитро Лиховій – журналіст, головний редактор “Новинарні“. Дикий наголошує: нинішній наступ має значний шанс на успіх, однак події останнього півріччя схиляють до думки, що війна швидко не закінчиться, і терміни її закінчення прогнозувати неможливо.