«Український Свідок» зустрівся із головним сержантом роти тактичної групи “Медоїди” ЗСУ Олександром “Квіточкою” Морозовим. Він ветеран АТО, зараз на Запоріжжі готує армійців до майбутніх штурмів. Морозов воює разом з Олександром Матяшем - з ним ви вже знайомі за нашими попередніми відео. Бійці розповіли нам, як росіяни підготувались до оборони на цьому напрямку та чому це все нагадує В’єтнам.
П'ять днів російські терористи наносять ракетні удари по Одесі та регіону. Українські художники відреагували.: Andriy Yermolenko, Сергій Брильов, le_murchik, Нікіта Тітов, Антон Логов, Denys Samovol, meeriartt, Oleksiy Kustovsky, bright_arts, Стас Колотов, Святослав Романчак, daria_g_art, neivanmade, Artem Gusev
73-річний Віталій — один із небагатьох місцевих жителів, які залишилися в Часовому Яру, містечку під Бахмутом. Вже багато років Віталій — радіолюбитель і колекціонер вінтажної аудіоапаратури. Для самотнього літнього чоловіка ремонт радіотехніки був єдиною розвагою. Проте через постійні ворожі обстріли в його місті вже давно немає електрики. Віталій сподівається на скоріше закінчення війни й з нетерпінням чекає на час, коли зможе повернутись до своєї справи.
Захисники з 128 гірсько-штурмової бригади нещодавно звільнили П'ятихатки та Лобкове, що на Запоріжжі. Наша Анна Калюжна побувала на бойовому тренуванні хлопців та дізналася як їм це вдалося. Хлопці розповіли, що це був один із найважчих наступів, адже окупанти на цьому напрямку добряче окопалися та зібрали багато різноманітної техніки. Росіяни не жаліють снарядів та БЕЗУПИННО працюють по нашим захисникам із землі та неба.
Перша серія «ХЕРУВИМИ» про героїв 11-ї окремої бригади армійської авіації «Херсон». Вони стояли на обороні Києва, вели запеклі бої в Ірпені, виконували місії на Азовсталь, брали участь в операції зі звільнення острова Зміїний. У лютому 2022 року росія налічувала в рази більше новітніх бойових літальних засобів, в той час, як Українські пілоти робили неможливе в небі на сорокарічних літаках. 11 окрема бригада захищала південний напрямок, та налічуючи 5 вертольотів та три літаки, зупиняла ворожі колони. Лише завдяки зусиллям захисників України вдалося відстояти наше небо та витиснути ворожу авіацію з повітряного простору нашої країни. ВАРТА — серія документальних новел про українських військових, створені авторською командою фильммейкерів NEUTRINO. З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, команда документує воєнні події та розказує про наших військових.
Перший фільм з циклу “Боривітер. Польові історії”. Розповідає історію бійця з позивним Хома, добровольцем з березня 2022 року, аеророзвідником 71 Окремої Єгерської Бригади. Самотужки опанував ази управління дронами, пройшов бої на Харківщині, допомагав артилерії виявляти та знищувати ворожі цілі. Навчився налагоджувати взаємодію з дружніми підрозділами, але зрозумів, що цього замало. Сьогодні Хома – приклад воїна, який хоче і знає як правильно навчатися та зростати. Пропонуємо вам познайомитись з його історією ближче у спільному проєкті Військової школи “Боривітер” із незалежним об’єднанням кінематографістів Babylon'13 “Боривітер. Польові історії”.
«Ходимо сюди, як на кладовище»: власники зруйнованих квартир в одному з будинків Одеси, куди в ніч на 23 липня влучила російська ракета, приходять до свого житла, аби подивитися на те, що залишилось.
З початком повномасштабної війни, російські військові одразу почали депортувати українських дітей з Маріуполя. Їх вивозили на окуповану територію, де тимчасово утримували в лікарнях, а пізніше – депортували в Росію.
Журналісти the Kyiv Independent провели розслідування та поспілкувалися з родичами й опікунами, діти яких були за крок від того, щоб опинитися в Росії. Оминаючи лінію фронту, близькі поїхали через кілька європейських країн у Донецьк, аби забрати звідти своїх дітей і не допустити їхньої передачі в російські сім’ї. Також журналісти ідентифікували групу дітей, яких минулого року навесні під виглядом оздоровлення депортували в Росію в пансіонат «Поляни». Їх обіцяли повернути через місяць, а натомість – віддали під опіку в російські сімʼї. До процесу депортації цієї групи дітей були причетні українські колаборанти, які залишилися працювати на боці Росії в 2014-му.
За час повномасштабного вторгнення, за оцінками правозахисників, Росія могла депортувати до 100 тисяч дітей. Україні поки вдалося ідентифікувати більше 19,500 тисяч дітей, а повернути – 385. Тим часом Росія не лише перешкоджає поверненню українських дітей, але й далі продовжує депортувати їх з тимчасово окупованих територій.
Киянин Олег Симороз, 26-річний правозахисник та активіст, борець із незаконними забудовами в столиці – яскравий представник пасіонарної української молоді. Олег був координатором руху захисників столичної Микільської Слобідки, Каштанового та Кирилівського гаю. Разом із іншими активістами перешкоджав забудовувати історичний ареал Реп'яхів Яр у Києві, виступав проти знищення 176 гектарів дикої природи – Екопарку Осокорки. У 2021 році на Симороза навіть скоїли через це замах – активіста побили невідомі. Тож не дивно, що з самого ранку 24 лютого 2022 року Олег Симороз вже стояв у черзі добровольців до військкомату (там він, до речі, випадково зустрівся зі своїм татом, який теж прийшов записуватися до лав оборонців Києва. Згодом батько та син ще й служитимуть разом в одному підрозділі). “Як би це пафосно не звучало, – каже Олег, – але втратити державу, не вберегти своє місто – це лякало мене більше, аніж ймовірна смерть чи втрата кінцівок. Я добре знав, на що йду і чим ризикую. Яка перспектива жити в окупованому Києві, де ти не можеш захистити свою родину, свою кохану? Для чого тоді жити? Який сенс у такому житті?” Під час оборони Києва Олег воював у складі 112-ї бригади тероборони ЗСУ на найважчому напрямі – Ірпінському. Брав участь у гарячих боях на Донеччині. І вже там, підірвавшись на ворожій міні, отримав надскладні поранення. Втратив обидві ноги, але не силу духу. Наразі Олег Симороз проходить реабілітацію у столичній клініці, де активно освоює тренувальні протези. Наступний етап для ветерана – опанування електронних протезів, на купівлю яких Олег оголосив збір. Він планує й надалі брати участь у громадському житті міста та країни. Навіть продовжує це робити з лікарняної палати (куди не соромляться, до речі, вриватися депутати-опоненти, обурючись критиці правника). “Я лише втратив ноги, а не мету в житті, – посміхаючись, каже Олег. – А отже, боротьба триває
«Український Свідок» знову побував на Бахмутському напрямку. Цього разу наші журналісти потрапили на колишні російські позиції — прямісінько у бліндажі, в яких ще пару місяців тому жили окупанти. Поспілкувались із бійцями 3-ї штурмової бригади, які ці позиції відвойовували. З цього відео ви дізнаєтесь: - Чому російські протипіхотні міни називаються «відьмами»? - Що знайшли у російських бліндажах наші бійці та чому зброя не завжди вирішує, хто буде переможцем? - Як відбувається контрнаступ на Бахмутському напрямку? - Чому не можна хайпувати навколо контрнаступальних успіхів ЗСУ? В кінці відео на вас чекають бонуси: великий бада-бум від наших саперів — знешкодження російського бліндажа тротилом. А також розіграш окупантської рпс-ки за найкращий коментар під відео!
Буденне життя танкового екіпажу легендарної криворізької 17-ї танкової бригади з Бахмутського напрямку. Тут Люди з заліза розповідають про тяжкі бої, наслідки контузій та Вальгаллу.
Це відео — присвята і нагадування про героїзм та відважність бойових медиків до професійного свята усіх медичних працівників України. Воїни 93-ої окремої механізованої бригади "Холодний Яр" обороняли Бахмут з серпня 2022-го по травень 2023 року. У період найважчих боїв медики бригади евакуйовували під обстрілами і надавали допомогу більше (!) двом сотням поранених за день. 24/7, в безпосередній близькості до окупантів, під шквальними обстрілами ворожої артилерії, танків та бомбардуваннями російської авіації вони робили свою роботу — рятували життя побратимів та посестер. У нашцях і на стабпунктах, у шпиталях та реабілітаціних центрах медики оберігають найдорожче — життя і здоровʼя тих, хто нас захищає. Дякуємо кожному військовому медику за чин! Хто врятує одне життя — врятує цілий світ!
"Ми оживаємо з кожним врятованим життям і вмираємо в душі, коли вже нічого не можна зробити. Хочу від щирого серця привітати кожного причетного з нашим святом. Хочу щоб в очах кожного з нас була тільки радість від успішних операцій", - вітання від військового медика Асана Ісенаджиєва, який рятував поранених на Азовсталі.
Своє професійне свято сьогодні відзначають медичні працівники України
519-й день повномасштабної війни на фронті й в глибокому тилу наші лікарі продовжують боротися за здоров’я та життя цивільних і військових, дорослих і дітей, та навіть поранених тварин.
Після 24 лютого 2022 року чимало медиків змінили звичні для себе умови на польові. Їм стало важче виконувати свій професійний обов’язок, проте кожен із них відданий своїй справі й незалежно від умов,
зберігає холодний розум, фахово і з неймовірною витримкою продовжує почесну справу, рятуючи життя.
Завдяки їхній нелегкій роботі тисячі наших воїнів зможуть повернутися живими до своїх рідних і до своїх домівок.
Сьогодні у кожного з нас свій фронт і своя передова. Хтось захищає Україну, а хтось - рятує життя, щоб Україна жила.
Дякуємо українським медпрацівникам за врятовані життя, віддану роботу та щоденний героїзм! Бережіть себе
Кріпацтво скасували ще за часів російської імперії, але, на жаль, рабство відновили в совєтському союзі. Про це вам не розкажуть фанати комунізму. І це не перебільшення – мешканці села на території срср буквально були рабами протягом майже півстоліття, адже змушені були працювати у колгоспах. Колгоспне рабство виникло внаслідок колективізації і було обов'язкове для усіх. Хто не хотів працювати у колективних господарствах – отримував репресії. Хто працював у колгоспах – отримував за свою працю палички у журналі – відмітки за трудодні. А щоб впахувати у колгоспі було цікавіше, влада союзу не видавала селянам паспорти, аби ті не втекли до міста від рабства. І так тривало до 1976 року.
Кадри евакуації поранених та надання їм догоспітальної допомоги після успішного відбиття ворожої атаки на щойно зайняті «Азовом» позиції. Тисячі медиків сьогодні самовіддано виконують свій обов'язок на передовій. Під шквальним ворожим вогнем на полі бою, в евакуаційних екіпажах, на стабілізаційних пунктах та в госпіталях, вони докладають титанічних зусиль, аби зберегти життя та здоров'я захисників України. Мужність та професіоналізм, котрі медики демонструють щодня, вражають, викликаючи глибоку повагу та вдячність. У надважких умовах, інколи працюючи без належного обладнання, вони творять справжні дива, які вселяють додаткову впевненість у бійців та дають наснагу продовжувати нищити ворога, незважаючи ні на що. Їхня жертовність та безкорисливість є справжнім прикладом безмежної любові до своєї Батьківщини та свого народу. «Азов» вітає медиків із професійним святом та дякує кожному, хто ризикуючи власним життям, рятує життя інших!
Роксі – парамедикиня добровольчого батальйону “Госпітальєри”, а також одна з “янголів-охоронців” для наших захисниць та захисників на лінії зіткнення. Власну місію з початком повномасштабної війни дівчина розпочала як медикиня ТРО, а вже згодом, пройшовши вишкіл у госпітальєрів, приєдналась до добровольчого батальйону.
Про найскладніший етап евакуації, прохання важкопоранених, відчуття провини від неможливості фізично врятувати людину та алгоритм надання допомоги, який необхідно знати кожному українцю - в інтерв’ю за посиланням.
Росія вчиняє геноцид українського народу не лише депортуючи тисячі українських дітей, а й створюючи на окупованих територіях свою систему освіти. Ворог намагається перетворити на росіян українських дітей і підлітків, яких безупину годують пропагандою про так званих "героїв спецоперації", розповідають про нібито злочини київського режиму і "росію-миротворця". Сьогодні поговоримо про те, що являє собою російська освіта, чи справді росія залучає студентів до "перенавчання" українських дітей і яка відповідальність загрожує російським педагогам за це. Відео грунтується на дослідженні "Інституту масової інформації".
Збір на укриття для ліцею Для відновлення навчання у Снігурівці Миколаївської області, необхідно облаштувати укриття, де діти зможуть навчатися безпечно.
Дніпро. Вечір пʼятниці. Влучання в багатоповерхівку та будівлю СБУ. Знову російський ракетний терор.
Оперативно провів розмови з СБУ, МВС, ДСНС, керівником ОВА.
Усі необхідні служби на місці. Швидко реагуємо й допомагаємо людям. Тримаємо ситуацію на контролі.
Зробимо все, щоб притягнути Росію до повного покарання за агресію й терор проти наших людей. Ця сволота відповідатиме. Зробимо все заради справедливості.
«Український Свідок» зустрівся із головним сержантом роти тактичної групи “Медоїди” ЗСУ Олександром “Квіточкою” Морозовим. Він ветеран АТО, зараз на Запоріжжі готує армійців до майбутніх штурмів. Морозов воює разом з Олександром Матяшем - з ним ви вже знайомі за нашими попередніми відео. Бійці розповіли нам, як росіяни підготувались до оборони на цьому напрямку та чому це все нагадує В’єтнам.
УКРІНФОРМ
6 год ·
П'ять днів російські терористи наносять ракетні удари по Одесі та регіону. Українські художники відреагували.: Andriy Yermolenko, Сергій Брильов, le_murchik, Нікіта Тітов, Антон Логов, Denys Samovol, meeriartt, Oleksiy Kustovsky, bright_arts, Стас Колотов, Святослав Романчак, daria_g_art, neivanmade, Artem Gusev
73-річний Віталій — один із небагатьох місцевих жителів, які залишилися в Часовому Яру, містечку під Бахмутом. Вже багато років Віталій — радіолюбитель і колекціонер вінтажної аудіоапаратури. Для самотнього літнього чоловіка ремонт радіотехніки був єдиною розвагою. Проте через постійні ворожі обстріли в його місті вже давно немає електрики. Віталій сподівається на скоріше закінчення війни й з нетерпінням чекає на час, коли зможе повернутись до своєї справи.
Захисники з 128 гірсько-штурмової бригади нещодавно звільнили П'ятихатки та Лобкове, що на Запоріжжі. Наша Анна Калюжна побувала на бойовому тренуванні хлопців та дізналася як їм це вдалося. Хлопці розповіли, що це був один із найважчих наступів, адже окупанти на цьому напрямку добряче окопалися та зібрали багато різноманітної техніки. Росіяни не жаліють снарядів та БЕЗУПИННО працюють по нашим захисникам із землі та неба.
Воїн. Офіцер. Філософ. Андрій Підлісний у циклі "Людина на війні".
Перший фільм з циклу “Боривітер. Польові історії”. Розповідає історію бійця з позивним Хома, добровольцем з березня 2022 року, аеророзвідником 71 Окремої Єгерської Бригади. Самотужки опанував ази управління дронами, пройшов бої на Харківщині, допомагав артилерії виявляти та знищувати ворожі цілі. Навчився налагоджувати взаємодію з дружніми підрозділами, але зрозумів, що цього замало. Сьогодні Хома – приклад воїна, який хоче і знає як правильно навчатися та зростати. Пропонуємо вам познайомитись з його історією ближче у спільному проєкті Військової школи “Боривітер” із незалежним об’єднанням кінематографістів Babylon'13 “Боривітер. Польові історії”.
З початком повномасштабної війни, російські військові одразу почали депортувати українських дітей з Маріуполя. Їх вивозили на окуповану територію, де тимчасово утримували в лікарнях, а пізніше – депортували в Росію.
Журналісти the Kyiv Independent провели розслідування та поспілкувалися з родичами й опікунами, діти яких були за крок від того, щоб опинитися в Росії. Оминаючи лінію фронту, близькі поїхали через кілька європейських країн у Донецьк, аби забрати звідти своїх дітей і не допустити їхньої передачі в російські сім’ї. Також журналісти ідентифікували групу дітей, яких минулого року навесні під виглядом оздоровлення депортували в Росію в пансіонат «Поляни». Їх обіцяли повернути через місяць, а натомість – віддали під опіку в російські сімʼї. До процесу депортації цієї групи дітей були причетні українські колаборанти, які залишилися працювати на боці Росії в 2014-му.
За час повномасштабного вторгнення, за оцінками правозахисників, Росія могла депортувати до 100 тисяч дітей. Україні поки вдалося ідентифікувати більше 19,500 тисяч дітей, а повернути – 385. Тим часом Росія не лише перешкоджає поверненню українських дітей, але й далі продовжує депортувати їх з тимчасово окупованих територій.
Боєць спецпідрозділу "Омега" про снайпінг, коригування артилерії, удари дронами камікадзе та штурм позицій.
Суворі українські коти на стражі кордонів країни )
Киянин Олег Симороз, 26-річний правозахисник та активіст, борець із незаконними забудовами в столиці – яскравий представник пасіонарної української молоді. Олег був координатором руху захисників столичної Микільської Слобідки, Каштанового та Кирилівського гаю. Разом із іншими активістами перешкоджав забудовувати історичний ареал Реп'яхів Яр у Києві, виступав проти знищення 176 гектарів дикої природи – Екопарку Осокорки. У 2021 році на Симороза навіть скоїли через це замах – активіста побили невідомі. Тож не дивно, що з самого ранку 24 лютого 2022 року Олег Симороз вже стояв у черзі добровольців до військкомату (там він, до речі, випадково зустрівся зі своїм татом, який теж прийшов записуватися до лав оборонців Києва. Згодом батько та син ще й служитимуть разом в одному підрозділі). “Як би це пафосно не звучало, – каже Олег, – але втратити державу, не вберегти своє місто – це лякало мене більше, аніж ймовірна смерть чи втрата кінцівок. Я добре знав, на що йду і чим ризикую. Яка перспектива жити в окупованому Києві, де ти не можеш захистити свою родину, свою кохану? Для чого тоді жити? Який сенс у такому житті?” Під час оборони Києва Олег воював у складі 112-ї бригади тероборони ЗСУ на найважчому напрямі – Ірпінському. Брав участь у гарячих боях на Донеччині. І вже там, підірвавшись на ворожій міні, отримав надскладні поранення. Втратив обидві ноги, але не силу духу. Наразі Олег Симороз проходить реабілітацію у столичній клініці, де активно освоює тренувальні протези. Наступний етап для ветерана – опанування електронних протезів, на купівлю яких Олег оголосив збір. Він планує й надалі брати участь у громадському житті міста та країни. Навіть продовжує це робити з лікарняної палати (куди не соромляться, до речі, вриватися депутати-опоненти, обурючись критиці правника). “Я лише втратив ноги, а не мету в житті, – посміхаючись, каже Олег. – А отже, боротьба триває
«Український Свідок» знову побував на Бахмутському напрямку. Цього разу наші журналісти потрапили на колишні російські позиції — прямісінько у бліндажі, в яких ще пару місяців тому жили окупанти. Поспілкувались із бійцями 3-ї штурмової бригади, які ці позиції відвойовували. З цього відео ви дізнаєтесь: - Чому російські протипіхотні міни називаються «відьмами»? - Що знайшли у російських бліндажах наші бійці та чому зброя не завжди вирішує, хто буде переможцем? - Як відбувається контрнаступ на Бахмутському напрямку? - Чому не можна хайпувати навколо контрнаступальних успіхів ЗСУ? В кінці відео на вас чекають бонуси: великий бада-бум від наших саперів — знешкодження російського бліндажа тротилом. А також розіграш окупантської рпс-ки за найкращий коментар під відео!
Буденне життя танкового екіпажу легендарної криворізької 17-ї танкової бригади з Бахмутського напрямку. Тут Люди з заліза розповідають про тяжкі бої, наслідки контузій та Вальгаллу.
Це відео — присвята і нагадування про героїзм та відважність бойових медиків до професійного свята усіх медичних працівників України. Воїни 93-ої окремої механізованої бригади "Холодний Яр" обороняли Бахмут з серпня 2022-го по травень 2023 року. У період найважчих боїв медики бригади евакуйовували під обстрілами і надавали допомогу більше (!) двом сотням поранених за день. 24/7, в безпосередній близькості до окупантів, під шквальними обстрілами ворожої артилерії, танків та бомбардуваннями російської авіації вони робили свою роботу — рятували життя побратимів та посестер. У нашцях і на стабпунктах, у шпиталях та реабілітаціних центрах медики оберігають найдорожче — життя і здоровʼя тих, хто нас захищає. Дякуємо кожному військовому медику за чин! Хто врятує одне життя — врятує цілий світ!
"Ми оживаємо з кожним врятованим життям і вмираємо в душі, коли вже нічого не можна зробити. Хочу від щирого серця привітати кожного причетного з нашим святом. Хочу щоб в очах кожного з нас була тільки радість від успішних операцій", - вітання від військового медика Асана Ісенаджиєва, який рятував поранених на Азовсталі.
Міністерство оборони України
7 год ·
Своє професійне свято сьогодні відзначають медичні працівники України
519-й день повномасштабної війни на фронті й в глибокому тилу наші лікарі продовжують боротися за здоров’я та життя цивільних і військових, дорослих і дітей, та навіть поранених тварин.
Після 24 лютого 2022 року чимало медиків змінили звичні для себе умови на польові. Їм стало важче виконувати свій професійний обов’язок, проте кожен із них відданий своїй справі й незалежно від умов,
зберігає холодний розум, фахово і з неймовірною витримкою продовжує почесну справу, рятуючи життя.
Завдяки їхній нелегкій роботі тисячі наших воїнів зможуть повернутися живими до своїх рідних і до своїх домівок.
Сьогодні у кожного з нас свій фронт і своя передова. Хтось захищає Україну, а хтось - рятує життя, щоб Україна жила.
Дякуємо українським медпрацівникам за врятовані життя, віддану роботу та щоденний героїзм! Бережіть себе
Кріпацтво скасували ще за часів російської імперії, але, на жаль, рабство відновили в совєтському союзі. Про це вам не розкажуть фанати комунізму. І це не перебільшення – мешканці села на території срср буквально були рабами протягом майже півстоліття, адже змушені були працювати у колгоспах. Колгоспне рабство виникло внаслідок колективізації і було обов'язкове для усіх. Хто не хотів працювати у колективних господарствах – отримував репресії. Хто працював у колгоспах – отримував за свою працю палички у журналі – відмітки за трудодні. А щоб впахувати у колгоспі було цікавіше, влада союзу не видавала селянам паспорти, аби ті не втекли до міста від рабства. І так тривало до 1976 року.
Ольгу Харлан зняли з чемпіонату світу з фехтування після відмови "привітати" суперницю з Росії.
Кадри евакуації поранених та надання їм догоспітальної допомоги після успішного відбиття ворожої атаки на щойно зайняті «Азовом» позиції. Тисячі медиків сьогодні самовіддано виконують свій обов'язок на передовій. Під шквальним ворожим вогнем на полі бою, в евакуаційних екіпажах, на стабілізаційних пунктах та в госпіталях, вони докладають титанічних зусиль, аби зберегти життя та здоров'я захисників України. Мужність та професіоналізм, котрі медики демонструють щодня, вражають, викликаючи глибоку повагу та вдячність. У надважких умовах, інколи працюючи без належного обладнання, вони творять справжні дива, які вселяють додаткову впевненість у бійців та дають наснагу продовжувати нищити ворога, незважаючи ні на що. Їхня жертовність та безкорисливість є справжнім прикладом безмежної любові до своєї Батьківщини та свого народу. «Азов» вітає медиків із професійним святом та дякує кожному, хто ризикуючи власним життям, рятує життя інших!
Роксі – парамедикиня добровольчого батальйону “Госпітальєри”, а також одна з “янголів-охоронців” для наших захисниць та захисників на лінії зіткнення. Власну місію з початком повномасштабної війни дівчина розпочала як медикиня ТРО, а вже згодом, пройшовши вишкіл у госпітальєрів, приєдналась до добровольчого батальйону.
Про найскладніший етап евакуації, прохання важкопоранених, відчуття провини від неможливості фізично врятувати людину та алгоритм надання допомоги, який необхідно знати кожному українцю - в інтерв’ю за посиланням.
Росія вчиняє геноцид українського народу не лише депортуючи тисячі українських дітей, а й створюючи на окупованих територіях свою систему освіти. Ворог намагається перетворити на росіян українських дітей і підлітків, яких безупину годують пропагандою про так званих "героїв спецоперації", розповідають про нібито злочини київського режиму і "росію-миротворця". Сьогодні поговоримо про те, що являє собою російська освіта, чи справді росія залучає студентів до "перенавчання" українських дітей і яка відповідальність загрожує російським педагогам за це. Відео грунтується на дослідженні "Інституту масової інформації".
Збір на укриття для ліцею Для відновлення навчання у Снігурівці Миколаївської області, необхідно облаштувати укриття, де діти зможуть навчатися безпечно.
Нова пісня Kalush про подолання труднощів, про вірність собі та мотивацію жити і творити.
Дніпро. Вечір пʼятниці. Влучання в багатоповерхівку та будівлю СБУ. Знову російський ракетний терор.
Оперативно провів розмови з СБУ, МВС, ДСНС, керівником ОВА.
Усі необхідні служби на місці. Швидко реагуємо й допомагаємо людям. Тримаємо ситуацію на контролі.
Зробимо все, щоб притягнути Росію до повного покарання за агресію й терор проти наших людей. Ця сволота відповідатиме. Зробимо все заради справедливості.
Володимир Зеленський