Костел святого Казимежа і монастир францисканців Kazimiero bažnyčia ir pranciškonų vienuolynas

Įvertinimas 8110

Реформати з’явились у Польщі у 1622 році. Їх перша церква, побудована у 1640 році, була спалена під час шведської навали 1655 року. У 1658 році реформати оселились на нинішній вулиці Реформатській, в садибі, подарованій краківським каштеляном Станіславом Варшицьким. У 1666 році був освячений наріжний камінь нового храму, а в 1672 році будівництво костелу у барочному стилі було завершено.

В верхній частини фасаду – три неглибоких ніші з барельєфами святих Казимежа, Антонія і Петра з Алкантари. В інтер’єрах храму – образи і картини XVII-ХІХ століть, фрески роботи Олександра Мрочковського, виконані у 1904 році. У вівтарі однієї з каплиць зберігається найстаріший образ Ісуса Милосердного, який залишився від першого костелу.

Катакомби костелу є єдиним місцем в Польщі, де природнім шляхом муміфіковані тіла близько 250 монахів і 730 мирян. 60 тіл зберігаються у гробах, решта - просто на ґрунті і в піску. Серед них – солдат наполеонівської армії у повному обмундируванні, з рушницею і шаблею (зникли під час німецької окупації), який з простріленим коліном прийшов у монастир у 1812 році і незабаром помер.

Через вулицю від монастиря – санктуарій святого Казимежа. Раніше ця територія, передана францисканському ордену у 1735 році, використовувалась під кладовище. У 1863 році була побудована стіна, що відділяє територію від вулиці. В середині був встановлений поклінний хрест і обладнані станції Хресного путі – каплиці з глибокими нішами для картин, на яких зображені страсті Господні. Картини були написані художником Михалом Стаховичем. Між каплицями – епітафії на чорному мармурі, серед них – таблиця з ім’ям Малгожати з Кобилички Стаховичкової – дружини художника, яка померла у 1822 році.