Після Лозаннського договору 1923 року губернатори Додеканесу Маріо Лаго (1924-1936) та Чезаре де Веккі (1936-1940), з метою підтвердження своєї влади та зміцнення національного престижу Італії, розпочали інтенсивну містобудівну діяльність. Згідно з новим міським планом, роботою архітектора Флорестано ді Фаусто у Мандракі було відкрито прибережну алею, по обидва боки якої розташовувалися найважливіші громадські будівлі.
Одним з них є Будівля Генеральної адміністрації або Урядовий палац (Palazzo del Governo), розташований безпосередньо на північ від церкви Благовіщення. Його будівництво розпочалося в 1925 році та було завершено в 1927 році. Архітектор представив план триповерхової будівлі, пізніше через початок війни поверхи скоротили до двох.
Ді Фаусто, намагаючись інтегрувати будівлю в існуючий естетичний образ міста, поєднує традиції Сходу та Візантії з елементами готики та ренесансу, прагнучи символізму, що стосується історичної та географічної присутності острова на перехресті між Сходом і Заходом. Він застосовує подвійний підхід до фасадів будівлі, оскільки завдяки своєму розташуванню та орієнтації вона має два важливі фасади, один звернений до моря, а інший — до міста.
Таким чином, перший поверх будівлі оточений портиком з елементами, що відсилають до венеціанської архітектури, тоді як на півночі та заході є чіткі посилання на архітектуру періоду лицарства. Кам'яна кладка східного фасаду є елементом з найбільшим впливом епохи Відродження та венеціанської архітектури з очевидною схожістю з Палаццо Дукале (Палацом дожів) Венеції.
Таке поєднання різних традицій та елементів робить Будівлю Уряду найкращим збереженим зразком еклектизму, який пронизав творчість Ф. ді Фаусто.
Перед палацом – великий флагшток з прапором Греції, на стіні – дві меморіальні дошки на честь звільнення від окупації у 1945 році і підняття грецького прапору у 1947.
Po Lozanos sutarties 1923 m. Dodekaneso gubernatoriai Mario Lago (1924–1936) ir Cesare de Vecchi (1936–1940), siekdami į tvirtinti savo galią ir sustiprinti Italijos nacionalinį prestiž ą , pradė jo intensyvią miesto plė tros veiklą . Pagal naują jį miesto planą , architekto Florestano di Fausto darbai atvė rė pakrantė s alė ją Mandraki mieste, kurios abiejose pusė se buvo į sikū rę svarbiausi visuomeniniai pastatai.
Vienas iš jų – Bendrasis administracijos pastatas arba Vyriausybė s rū mai (Palazzo del Governo), esantys tiesiai į š iaurę nuo Apreiš kimo baž nyč ios. Jo statyba pradė ta 1925 m. ir baigta 1927 m. Architektas pateikė trijų aukš tų pastato planą , vė liau dė l prasidė jusio karo aukš tai buvo sumaž inti iki dviejų.
Di Fausto, bandydamas integruoti pastatą į esamą miesto estetinį vaizdą , derina rytietiš kas ir bizantiš kas tradicijas su gotikos ir renesanso elementais, ieš kodamas simbolikos, kuri atspindė tų istorinę ir geografinę salos padė tį Rytų ir Vakarų sankirtoje. Jis taiko dvejopą pož iū rį į pastato fasadus, nes dė l savo vietos ir orientacijos jis turi du svarbius fasadus: vieną , nukreiptą į jū rą , o kitą – į miestą.
Taigi, pirmą jį pastato aukš tą supa portikas su Venecijos architektū ros elementais, o š iaurė je ir vakaruose yra aiš kių nuorodų į riterių laikotarpio architektū rą . Rytinio fasado mū ras yra elementas, turintis didž iausią Renesanso ir Venecijos architektū ros į taką , aiš kiai primenantis Venecijos Palazzo Ducale (Dodž ų rū mus).
Š is skirtingų tradicijų ir elementų derinys daro Vyriausybė s pastatą geriausiai iš silaikiusiu eklektikos, persmelkusios F. di Fausto kū rybą , pavyzdž iu.
Prieš ais rū mus yra didelis vė liavos stiebas su Graikijos vė liava, ant sienos yra dvi atminimo lentos, skirtos pagerbti iš laisvinimą iš okupacijos 1945 m. ir Graikijos vė liavos iš kė limą.1947 m.