Статуя Дамаскіноса Папандреу розташована на невеликій площі навпроти Афінської митрополичої церкви. Це робота скульптора Фаніса Сакелларіу. Статуя архієпископа Дамаскіноса була виготовлена в 1991 році з бронзи і зображує архієпископа, який тримає пастирський посох в лівій руці, а права піднята в жесті благословення. На фасаді постаменту викарбувані слова грецькою і англійською мовами:
ДАМАСКІНОС, АРХІЄПИСКОП АФІНСЬКИЙ І ВСІЄЇ ГРЕЦІЇ
1891 – 1949
З лівого боку п'єдесталу написано:
ПІД КЕРІВНИЦТВОМ АРХІЄПИСКОПА АФІНСЬКОГО І ВСІЄЇ ЕЛЛАДИ СЕРАФИМА СВЯЩЕННИЙ СИНОД У 1991 РОЦІ СПОРУДИВ МІСЦЕ ПОШАНИ І ВДЯЧНОСТІ. СКУЛЬПТОР EPIEI ФАНІС САКЕЛЛАРІУ.
На зворотному боці п'єдесталу написано:
Архієпископ Дамаскінос в часи німецької окупації (1943): «Ієрархів Греції не розстрілюють, їх вішають. Поважайте цю традицію... »
Архієпископ-етнарх Дамаскінос стояв поруч зі стражденним народом під час окупації (1941-44 рр. ), відстоював його свободи і права і рішуче виступав проти переслідування грецьких євреїв під час голокосту.
Треба пояснити його слова, зрозумілі для греків і незрозумілі для туристів.
На початку війни за незалежність Греції у 1821 році патріарх Григорій V був повішений турками.
Дамаскін став архієпископом у 1941 році. Під час окупації він розгорнув значну соціальну діяльність, створивши Національну організацію соціальної солідарності (EOXA), яка сприяла допомозі населенню не лише Афін, а й провінції. Він домагався відмін розстрільних вироків для грецьких патріотів. Крім того, він захищав грецьких євреїв і ромів. 23 березня 1943 року Дамаскін надіслав письмовий протест на захист євреїв Салонік. Представник окупаційної німецької адміністрації пригрозив йому розстрілом. І тоді архієпископ промовив ці історичні слова: «Ієрархів Греції не розстрілюють, їх вішають. Поважайте цю традицію... ». Німці підвергли його домашньому арешту, але не судили.
Ця людина користувалась таким високим авторитетом в Греції і Європі, що після звільнення Греції він був призначений регентом і керував країною до встановлення королівської влади у вересні 1946 року.
Arkivyskupo Damaskino Papandreou statula stovi maž oje aikš tė je prieš ais Atė nų metropolijos baž nyč ią . Ją sukū rė skulptorius Fanis Sakellariou. Arkivyskupo Damaskino statula buvo pagaminta 1991 m. iš bronzos ir vaizduoja arkivyskupą , kairė je rankoje laikantį pastoralinę lazdą , o deš inę pakė lę s palaiminimo gestu. Ant postamento fasado graikų ir anglų kalbomis iš kalti ž odž iai:
DAMASKINOS, ATĖ NŲ IR VISOS GRAIKIJOS ARKIVYSKUPAS
1891–1949
Kairė je postamento pusė je už raš yta:
ATĖ NŲ IR VISOS GRAIKIJOS ARKIVYSKUPUI SERAFIMUI VADOVAUJANT, Š VENTASIS SINODAS 1991 M. PASTATĖ GARBĖ S IR PADĖ KOS VIETĄ . SKULPTURAS EPIEI FANIS SAKELLARIOU.
Kitoje pjedestalo pusė je už raš yta:
Arkivyskupas Damaskinas vokieč ių okupacijos metu (1943 m. ): „Graikijos hierarchai neš audomi, jie pakarami. Gerbkite š ią tradiciją... “
Arkivyskupas-etnarchas Damaskinas okupacijos metu (1941–1944 m. ) palaikė kenč ianč ius ž mones, gynė jų laisves ir teises bei ryž tingai prieš inosi Graikijos ž ydų persekiojimui Holokausto metu.
Bū tina paaiš kinti jo ž odž ius taip, kad jie bū tų suprantami graikams ir nesuprantami turistams.
1821 m. , prasidė jus Graikijos nepriklausomybė s karui, turkai pakorė patriarchą Grigalių V.
Damaskinas arkivyskupu tapo 1941 m. Okupacijos metu jis vykdė reikš mingą socialinę veiklą , į kū rė Nacionalinę socialinio solidarumo organizaciją (EOXA), kuri prisidė jo prie pagalbos ne tik Atė nų , bet ir provincijos gyventojams. Jis siekė panaikinti mirties bausmes Graikijos patriotams. Be to, gynė Graikijos ž ydus ir romus. 1943 m. kovo 23 d. Damaskinas iš siuntė raš ytinį protestą , gindamas Salonikų ž ydus. Okupacinė s vokieč ių administracijos atstovas pagrasino jam mirties bausme. Tada arkivyskupas iš tarė š iuos istorinius ž odž ius: „Graikijos hierarchai neš audomi, jie pakarjami. Gerbkite š ią tradiciją... “. Vokieč iai jam skyrė namų areš tą , bet neteisė.
Š is vyras turė jo tokią didelę valdž ią Graikijoje ir Europoje, kad po Graikijos iš laisvinimo buvo paskirtas regentu ir valdė š alį iki karališ kosios valdž ios į kū rimo 1946 m. rugsė jį .